Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах
Шрифт:
у 1650 році видати книгу «Опис України». У 1648-1650
роках опублікував перші карти України, які створив на
основі найновітніших тогочасних геодезичних вимірів.
Брюллов Карл Павлович (1799, Петербурґ — 1852,
Марчано, поблизу Риму) — живописець французького
походження. Син російського скульптора Павла Івано-
вича Брюлло, брат архітектора і аквареліста Олексан-
дра
кій академії художеств (1809-1821). У 1822-1835 роках
працював в Італії, у 1836-1849 роках — професор Пе-
548
тербурзької академії художеств. У 1849 році лікував-
ся на острові Мадейра (Портуґалія), з 1850 року пере-
бував в Італії. Брюллов брав діяльну участь у викупі
з кріпацтва (1838) майбутнього великого українського
поета і художника Тараса Шевченка, який став вираз-
ником національного духу і якого Україна вважає сво-
їм пророком.
Брюллов Олександр Павлович (1798, Петербурґ —
1877, там же) — архітектор і аквареліст французь-
кого походження. Син російського скульптора Павла
Івановича Брюлло, брат живописця Карла Павловича
Брюллова. Навчався в Петербурзькій академії худо-
жеств (1810-1820), вивчав архітектуру в Італії (1822-
1826) і Франції (до 1830). У 1831-1871 роках викла-
дач Петербурзької академії художеств, з 1831 року її
академік, з 1832 року — професор. Член Міланської
та Паризької академій мистецтв. За його проектами в
Україні збудовані пам'ятники (Севастополь, Полтава).
Розробив проект пам'ятника князю Володимиру для
Києва (нездійснений).
Валлен-Деламот Жан Батіст Мішель (1729, Анґу-
лем, Франція — 1800, там же) — архітектор. У 1759-
1775 роках працював в Росії. За його проектами на
Чернігівщині у Почепі (тепер місто Брянської області
Росії) зведено палац гетьмана України К.Розумовсь-
кого (80-і роки) і Воскресенську церкву (1765-1771).
Вержен Шарль де(1717 — 1807) — французький
державний діяч. У 1755 році став амбасадором Франції
в Туреччині і докладав багато зусиль, щоб спонукати
Туреччину на боротьбу проти Росії за створення на її
північному кордоні незалежної України. Завдяки Вер-
549
жену Григор Орлик дістав із Царгороду папери і ру-
кописи свого батька гетьмана Пилипа Орлика. З 1774
року — міністр закордонних справ Франції. Як відгук
на зруйнування Запорізької Січі у 1775 році, Вержен
написав
«Observations sur les Cosaques Zaporogues» («Спосте-
реження про запорізьких козаків», 1776), у якому про-
понував «установити контакт з козаками, щоб органі-
зувати диверсію проти цариці Катерини ІІ».
Верн Жуль(1828, Нант — 1905, Амьєн) — письмен-
ник, автор науково-фантастичних і пригодницьких ро-
манів. У 1865 році видавець Етцель познайомив Жуля
Верна з українською письменницею Марком Вовчком.
Він надав їй виключне право перекладу всіх своїх тво-
рів російською мовою. Вся освічена дореволюційна Ро-
сія читала твори видатного французького фантаста
саме завдяки її перекладам. З 1867 по 1877 рік Марко
Вовчок переклала російською мовою п'ятнадцять ро-
манів Жуля Верна.
Верне Орас(1789, Париж — 1863, там же) — живо-
писець. Під враженням поеми Джорджа Байрона «Ма-
зепа» (1818) написав дві картини, присвячені велико-
му гетьману України: «Мазепа, прив'язаний до коня»
та «Мазепа під вмираючим конем».
Віженер Блез де(1523 — 1596) — французький ди-
пломат і історик, автор «Опису Польського Королів-
ства і суміжних з ним країн» (Париж, 1573), де пода-
ються відомості про Галичину, Волинь та Поділля.
Вольтер, справжнє ім'я та прізвище Марі Франсуа
Аруе(1694, Париж — 1778, там же) — письменник,
філософ, історик, один з видатних діячів французької
550
Просвіти 18-го століття. У праці «Історія Карла ХІІ»
(1731) він пише: «Україна завжди прямувала до сво-
боди». У книзі «Доба Людовіка ХІУ» (1751) написав
про українських козаків, які служили при дворі фран-
цузького короля. У праці «Історія Росії за Петра Вели-
кого» (1759-1763) є згадки про Україну. Просвітниць-
кі ідеї Вольтера сприяли розвитку вільнодумства в
Україні. Одним з його послідовників був український
просвітник-демократ і філософ-матеріаліст Яків Ко-
зельський (близько 1729 — після 1795).
Гаюї Юст Валентинович(р.н. і р.с. невідомі) —
архітектор початку 19-го століття. Працював в Оде-
сі. Розробив проект архітектурного ансамблю порту
(здійснено частково), комплекс портового карантину,
маяк на Великому Фонтані (1815-1827), мости у місті.