Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах

Ткаченко Анатолий Федорович

городського повіту, а у 1785 році маршалом дворянства Київського

намісництва. З 1802 року — генеральний суддя Полтавської губер-

нії, пізніше — директор народних училищ. У 1817-1822 роках —

Полтавський губернський маршал дворянства. Писав оди, елегії,

комедії.

60Державін Гаврило Романович

(1743-1816)

—

російський

поет. З 80-х років займав високі державні

посади в Росії. Друкува-

тися почав у 1773 році. Автор філософських од, ліричних творів,

віршованих трагедій, комедій. У 1813 році приїжджав в Україну,

був у Києві, Обухові, Білій Церкві. Почесний член Ради Харківсь-

кого університету.

61Дмитрієв Іван Іванович

(1760-1837)

—

російський поет.

Характерний представник сентименталізму. Йому належать са-

тиричні казки, елегії, байки, балади. У 1795 році видав книгу вір-

шів «I мої дрібнички», у 1796 році — «Кишеньковий пісенник,

584

або Збірник кращих світських і простонародних пісень». Зробив

службову кар'єру, був міністром юстиції, сенатором.

62Львов Микола Олександрович (1751-1804)

— російський

архітектор і теоретик архітектури, графік, поет, музикант, вина-

хідник, член Російської академії (з 1783) і почесний член Петер-

бурзької академії художеств (з 1786). Представник класицизму.

Збудував у Росії поштамт (1782-1789) і Невські ворота Петро-

павловської фортеці (1784-1787) в Петербурзі, Борисоглібський

собор у місті Торжок (1785-1796), Пріоратський палац у Ґатчи-

ні (1798-1799). В Україні за проектами Львова споруджено: паві-

льйон у декоративному парку «Олександрія» міста Біла Церква,

палац Кочубеїв, Миколаївська церква і дзвіниця в селі Дикань-

ці на Полтавщині (1794-1797), будівлі в місті Ніжині на Чернігів-

щині та інші споруди. Виконав ілюстрації до творів Г. Державіна

(до 1795) і до «Метаморфоз» Овідія (1799). Перекладав твори Пе-

трарки, Сафо та інших.

63Новіков Микола Іванович (1744-1818) — російський про-

світитель, письменник, журналіст, книговидавець. Видавав са-

тиричні журнали «Трутень» (1769-1770), «Пустомеля» (1770),

«Живописец» (1772-1773),«Кошелёк» (1774), у яких викривав со-

ціальні протиріччя російського суспільства XVIII століття. З кінця

70-х років видавав журнали «Утренний свет» (1777-1780) і «Дет-

ское чтение для сердца и разума» (1785-1789), газету «Московские

ведомости» (1779-1789),

а також підручники, загальноосвітні кни-

ги та інше. Автор художніх, філософських та економічних творів.

У 1792 році за просвітительство був ув'язнений на 15 років у

Шліссельбурзьку фортецю, з якої звільнений у 1796 році без до-

зволу продовжувати просвітницьку діяльність.

64Щукін Степан Семенович

(1758-1828)

—

російський

живописець. Навчався в Петербурзькій академії художеств

(1776-1782) у Д.Г.Левицького, у 1782-1786 роках був у Парижі

як пенсіонер Академії художеств, з 1788 року — керівник пор-

третного класу Академії художеств, з 1797 — її академік. Пор-

трети і мініатюри Щукіна виконані з рисами природної просто-

ти, інтимності та емоційності.

65Радіщев Олександр Миколайович

(1749-1802)

—

російсь-

кий письменник, просвітитель, основоположник революційних

585

традицій у російському визвольному русі, філософ-матеріаліст.

Навчався в Пажеському корпусі (1762-1766) і Лейпціґському уні-

верситеті (1767-1771). У 1771-1790 роках був на військовій і держав-

ній службі. Літературну діяльність почав у 1773 році. У 1781-1783

роках написав оду «Вольность» — перший революційний твір у

Росії, в якому засуджував монархічний устрій, царське і помі-

щицьке свавілля, висловив віру в неминучість звільнення народів

з рабства. У 1790 році видав у власній друкарні тиражем 650 ек-

земплярів «Путешествие из Петербурга в Москву». У книзі пока-

зав соціальні протиріччя епохи, виступив проти самодержавства,

рабства, кріпацтва. У ній звучить заклик до повстання. У цьому ж

році за цю книгу Радіщев за наказом Катерини II був заарешто-

ваний і засуджений до смертної кари, яку замінили десятирічним

засланням до Сибіру. З 1797 року був на засланні в Калузькій гу-

бернії. На засланні написав низку економічних, історичних і філо-

софських творів. Революційні ідеї Радіщева мали значний вплив

на розвиток передової громадської думки і літератури в Росії та

Україні. У 1801 році повернувся до Петербурґа. У 1802 році покін-

чив життя самогубством.

66Масонство, франкмасонство

— релігійно-етичний рух.

Ма-

сонство виникло в Англії серед буржуазних і дворянських кіл на