Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах

Ткаченко Анатолий Федорович

74Мартос Іван Петрович (1754-1835) — український і російсь-

кий скульптор, представник класицизму. Походив з українського

старшинського роду. У 1764-1773 роках навчався в Петербурзькій

академії художеств у Луї Роллана і Нікола Жиллє, у 1773-1779

роках — її пенсіонер у Римі. З 1779 року викладав ліплення в Пе-

тербурзькій академії художеств, з 1794 року — її професор, а з

1814 року — ректор. Автор численних творів монументальної

скульптури,

які відзначаються високим громадянським пафосом,

ідейною глибиною, виразністю форм. Твори: надгробки П. Рум'ян-

цеву-Задунайському в Києво-Печерській лаврі (1797-1805, у спі-

вавторстві, не зберігся), К. Розумовському в Батурині (1803-1805,

не зберігся) та іншим; пам'ятники К. Мініну і Д. Пожарському в

Москві (1804-1818), А. Рішельє в Одесі (1823-1828), М. Ломоносову

в Арханґельську (1826-1829), Г. Потьомкіну в Херсоні (1829-1835)

та інші; барельєфи, фризи і статуя !оанна Хрестителя для Ка-

занського собору в Петербурзі та інше.

75Лаґранж Жозеф Луї

(1736-1813)

—

французький

матема-

тик та механік. Член Берлінської академії наук (з 1759), її прези-

588

дент (1766-1787), член Паризької академії наук (з 1772). Закінчив

Туринську артилерійську школу. З 1787 року жив і працював у

Парижі. Праці з варіаційного та диференціального числення, те-

орії чисел, алгебри, математичного аналізу, аналітичної та тео-

ретичної механіки, небесної механіки та астрономії. Лаґранж —

один із творців загальних аналітичних методів у варіаційному

численні. У 1788 році сформулював принцип можливих пере-

міщень, виходячи з якого розв'язав основні задачі статики. Для

розв'язання задач динаміки вивів рівняння руху будь-якої си-

стеми.

76Монж Ґаспар

(1746-1818)

—

французький математик та

громадський діяч, член Паризької академії наук (з 1780). Один із

засновників Політехнічної та вищої Нормальної шкіл. Створив

загальні методи проекційного креслення та його основу — нарис-

ну геометрію. Багато його праць присвячені диференціальній гео-

метрії. Йому належать також дослідження з математичного ана-

лізу, хімії, метеорології, практичної механіки та оптики. У період

Великої французької революції був членом комісії, яка встанов-

лювала систему мір та ваг, посідав різні посади в уряді.

77Північна війна 1700-1721 років — війна Росії зі Швецією.

Згідно з Ніштадським мирним договором 1721 року Росія здобула

вихід

до Балтійського моря і ліквідувала загрозу захоплення Лі-

вобережної і Слобідської України Польщею.

78Російсько-турецька війна 1735-1739 років — виникла внас-

лідок загострення російсько-турецьких суперечностей у часи вій-

ни за польську спадщину 1733-1735 років. Згідно з Белґрадським

мирним договором 1739 року Туреччина визнала за Росією пра-

во на Азов, Запоріжжя і землі між річками Південний Буг і Сі-

верський Донець. Росії заборонялося тримати флот на Чорному

й Азовському морях.

79Прутський похід 1711 року — похід російського війська в

Молдову за часів російсько-турецької війни 1710-1713 років. За

Прутським трактатом 1711 року Росія зобов'язалася поверну-

ти Туреччині Азов, зруйнувати фортеці Таґанроґ на Азовському

морі, Кам'яний Затон на Дніпрі і Новобогородицьку в гирлі річ-

ки Самари. Царський уряд погодився пропустити через російсь-

ку територію короля Карла XII із турецьких володінь до Швеції.

589

Туреччина зобов'язалася не перешкоджати російським військам,

які були оточені турками і татарами поблизу міста Ясси, відійти в

Росію. Росії заборонялося мати свого посла в Константинополі.

80Корсо — вулиця античного Риму. Одна з найкрасивіших ву-

лиць сучасного Риму, з'єднує П'яцца Венеція і П'яцца дель Попо-

ло. Довжина вулиці півтора кілометра.

81Делякруа Фердінанд Віктор Ежен (1798-1863)

— фран-

цузький живописець і графік. У 1816-1822 роках навчався в Па-

рижі у П. Герена. Виступав проти академізму. Після смерті Те-

одора

Жеріко очолив романтичний напрямок у французькому

мистецтві. Головним виразним засобом у його картинах був ко-

лір. Його картина «Різанина на Хіосі» (1823-1824) викриває звір-

ство турецьких завойовників на грецькому острові Хіос. Під вра-

женням Липневої революції 1830 року створив картину «Свобода

на барикадах» (1830), яку прозвали «Марсельєзою французь-

кого живопису». Значне місце в творчості художника належить

історичній тематиці — «Битва при Пуатьє» (1830), «Правосуддя

Траяна» (1840) та інші. Змалював життя і побут народів Алжи-

ру і Марокко — «Алжирські жінки» (1846), «Полювання на лева

в Марокко» (1854) та інші. Українській тематиці присвячена кар-

тина «Мазепа» (1824).

82Байрон

Джордж