П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню

Гудкайнд Террі

Річарду було абсолютно ясно: дітлахи репетирували ці слова цілий день. Ці слова — не з дитячого лексикону. Але розуміння мало полегшувало біль — адже діти вірили в свої слова.

Деякі дітлахи говорили неохоче, інші нервували, але більшість явно пишалися, що беруть участь у настільки значному заході. По гарячності, з якою вимовлялися слова, можна було визначити, що діти постарше вірять, що здатні змінити історію і запобігти тому, що здається їм катастрофою.

Один хлопчик запитав:

— Милий Творець, чому Магістр Рал хоче вбити дітей?

Нехай він залишить нас у спокої і дозволить нам мирно жити!

Натовп вибухнув привітальними криками. Хлопчина, надихнувшись, повторював свою коротку промову знову і знову. У натовпі багато людей плакали.

Келен з Річардом мовчки переглянулися. Обом було очевидно: це не спонтанний виступ. Це добре підготовлена і розіграна акція, пряме цитування розісланих послань. Річарду вже повідомляли про те, що відбувається щось подібне, але тепер він побачив все своїми очима і здригнувся.

Нарешті на платформу вийшов чоловік, в якому Річард впізнав одного з Директорів по прізвищу Прево.

— Магістр Рал, Мати-сповідниця! — Прокричав він у натовп. — Якщо ви мене зараз чуєте, то я хочу запитати вас, навіщо ви принесли вашу злісну магію нашому миролюбному народу? Чому хочете утягнути нас у вашу війну, у війну, яка нам не потрібна? Послухайте дітей, бо їхніми вустами говорить мудрість! Немає ніякого резону розв'язувати конфлікт, не спробувавши спочатку домовитися. Якщо б вас хвилювали долі невинних діточок, ви б сіли за стіл переговорів з Імперським Орденом і вирішили ваші розбіжності. Орден цього хоче, так чому ж ви проти? А може, вам потрібна ця війна, щоб захопити те, що вам не належить? Щоб ви могли поневолити тих, хто вас відкинув? Прислухайтеся до мудрих слів дітей і, будь ласка, в ім'я всього, що є хорошого, дайте нам можливість зберегти мир! Натовп почав скандувати:

— Хай буде мир! Нехай буде мир!

Прево деякий час слухав, потім продовжив:

— Нашому Суверенові належить виконати величезну роботу! Ми дуже потребуємо його керівництва! Чому Магістр Рал наполегливо відволікає нашого Суверена від роботи на благо народу? Чому Магістр Рал піддає наших дітей такій величезній небезпеці? — І сам відповів на своє запитання: — З жадібності! Зі своєї жадібності!

Келен поклала руку Річарду на плече — але його це мало втішило. Він бачив, як вся його тяжка праця поглинається полум'ям брехні.

— Милий Творець! — Кликнув Директор Прево, піднявши до неба складені руки, — Ми дякуємо Тобі за нашого нового Суверена! За людину безцінних талантів і незрівнянної відданості, самого високоморального Суверена, що коли-небудь правив нами! Будь ласка, Творець, дай йому сили протистояти злобним підступам Магістра Рала!

Директор Прево простяг руки.

— Я прошу вас, добрі люди, подумати про цього прибульця здалеку. Про людину, яка взяла Мати-сповідницю всіх Серединних Земель собі за дружину!

Натовп невдоволено забурчав. Зрештою, Мати-сповідниця була все ж їх Матір'ю-сповідницею.

— І це при тому, що ця людина, яка так

багато кричить про свою моральну перевагу, вже має іншу дружину! Куди б він не прямував, він возить її з собою, вагітну його дитиною! І незважаючи на те що його інша дружина носить його дитя, він одружується на Матері-сповідниці і теж тягає її з собою, як наложницю! Скількох ще жінок візьме цей гріховодник, щоб плодити своїх мерзенних нащадків? Скільки байстрюків він зачав тут, в Андері? Скільки наших жінок піддалися його безмежній похоті?

Натовп був в шоці. Крім усього іншого, це було приниженням Матері-сповідниці.

— Ця інша жінка гордо заявляє, що вона дружина Магістра Рала, більш того, вона визнає, що носить його дитя! Так що ж це за людина така?! Пані Шанбор була так шокована настільки нецивілізованою поведінкою, що, ридаючи, злягла в ліжко. Суверен в шоці через те, що настільки скандальні взаємини проникли в Андер! Вони обидва просять вас відкинути цю брудну свиню з Д'хари!

— Це неправда! — Дю Шайю смикнула Річарда за рукав. — Я піду і все їм поясню, щоб вони зрозуміли, що все не так, як говорить ця людина. Я їм розтлумачу.

Річард утримав її.

— Нічого подібного ти не зробиш. Ці люди не стануть тебе слухати.

— Наша мудра жінка зовсім не аморальна! — Гаряче заговорив Джіан. — Вона повинна пояснити, що діяла відповідно до закону.

— Джіан, — сказала Келен. — Ми з Річардом знаємо правду. Ти з Дю Шайю і всі ваші люди теж її знаєте. Тільки це і має значення. А натовп не сприйнятливий до правди. Саме так тирани і домагаються народної підтримки: з допомогою брехні.

Надивившись достатньо, Річард зібрався було йти, коли над натовпом зметнулось яскраве помаранчеве полум'я. Імовірно, від свічки загорілася сукня однієї дівчинки. Вона пронизливо закричала. Її волосся спалахнуло. По швидкості, з який поширювався вогонь, Річард зрозумів: це не випадковість.

Шими вже тут.

Неподалік від них загорівся одяг на чоловікові. Натовп в паніці заметався, кричачи, що Магістр Рал застосував проти них магію.

Було моторошно дивитися, як дівчинка з чоловіком перетворюються на живі смолоскипи. Вогонь палахкотів так, ніби людей вмочили у сірку, ніби сам вогонь — живий.

Натовп побіг, почалася тиснява. Батьки намагалися збити з дочки полум'я сорочкою, але та теж загорілася, яскраво полихнувши. Палаючий чоловік звалився на землю. Він перетворився на чорну головешку посеред жовто-оранжевого горнила.

І тут розверзлися небеса, наче самі добрі духи не могли більше виносити цього видовища. Шум дощу, який забив по сухому грунті, перекрив рев полум'я і крики натовпу. Злива погасила свічки, стало зовсім темно. На площі продовжували горіти два вогнища — чоловік і дівчинка. Над їх тілами в рідкому світлі танцювали шими. Для цих двох нещасних вже не можна було нічого зробити.

Якщо ж Річард щось не зробить, то нічого не можна буде зробити і для всіх людей на землі. Шими поглинуть світ живих.