Поделиться:
Шрифт:
Руданський С. В.
ПРИКАЗКИ
ПРЕСЛІВ’Я
Вір не вір, а не кажи: «Брешеш».
I
Народився я на світ, Як їдного рання Моя ненька забагла Шпаків на снідання. А я, хлопець-молодець, Пожалував мами, Серед лісу відпитав Дупло зі шпаками. В дупло руку - не іде, Голови не впхаю, Сюди-туди край дупла - Та й сам улізаю. Ходжу голий по дуплі… Шпаченят до ката! Я в пазуху й загорнув Тії шпаченята. Вилізати б, так не то!.. Я й домудрувався, Лиш сокиру притащив, З дупла прорубався. Гиц із дуба на коня! Кінь собі брикає, А сокира моя все Зад йому рубає. Нагадався за сім миль, Назад подивився, А у коня, як на сміх, Лиш перед лишився. Я і взявся йому зад З верби підправляти, І підправив, та й заліг На годинку спати. А кінь ходить по траві, І перед пасеться, А зад росте та й росте, Аж до неба пнеться. А для моїх шпаченят Того було й треба - Додряпались по вербі До самого неба. Пробудився -
II
І ото вже я підріс, Літ десяток було; Дід ходив ще без штанів, А батька й не було. То, бувало, коли хто В гості запрошає, То дід сяде на полу Та мене й питає: «А хто ж, сину, піде з нас?» То я його гладжу: «Та хто б, - кажу, - не пішов, Все то їдно, - кажу.– Або я піду туди, А ви сидіть, діду; Або ви собі сидіть, А я туди піду». А зимою холодно, Нічим затопити, То й питається дідунь: «Що, сину, робити?» А що ж, - кажу, - тра комусь Їхати в дубину!» То, бувало, й каже дід: «Хто ж поїде, сину?» То я й кажу: «Хоч сидіть, А я не поїду! Хоч посиджу я за вас, А ви їдьте, діду!» То, бувало, й їде дід… А раз таки, в біса, Потягнувся вже і я За дідом до ліса. Тілько входимо у ліс, Аж купа ломаччя! Я сокирою гу-гуп!
– Заєць з-під ломаччя. А ми собі не страшкі!.. «Гуттю-га!» - на зайця! Та живенько до ломач - Аж там сиві яйця. «Заберімо!» - «Заберім!» Зважили дрючками, То насилу що згорнув У шапку руками. Ото я їх і приніс, А в нас на ту пору Розквокталася свиня, Квокче коло двору. «Пійміть, діду!» Дід пійняв, Посадив на яйця… То ми мали шість волів, Як орлів, від зайця. Зараз таки й запрягли, Припічок зорали, То такого ж, кажу, ми Того хліба мали!.. Що як то вже нам женців Прийшлося збирати, То безрукая якась Сама прийшла жати. І нажала ж вона нам Та кіп наскладала, І стебла вже не було, А та іще жала. «А що, сину?
– каже дід.
– Треба спогадати, А де-то ми ті стирти Будем закладати?» То, бувало, я сиджу Та й дідові раджу: «Адже у нас комин е, На комині!
– кажу.
– На комині як складем, То й не тра сушити, А на печі, як бог дасть, Будем молотити!» То, бувало,святий хліб Аж комин колише!.. Їдна тілько нам біда, Що вклюнулись миші. А кіт якось на полу Із дідунем грався, Від дідуня гиць на піч, В закутку закрався… Та як хвостом замахнув - Жиди б його з’їли!
– То в помийницю стирти Так і полетіли!
III
А ото вже дід підріс Та й і одубився; Після нього через рік І батько родився. Та ото вже тра було Батька мені вчити; Але зато, як навчив, - То-то було жити! Все було у нас їдно: Здатність і заможність, І хазяйство, й ремество, І смак, і набожність. Мати любить все парне, А ми з батьком кисле, Мати парить по селу, А ми собі киснем. Мати ходить цілий день, Тілько оглядає, А ми з батьком уночі Вудку закидаєм. То, бувало, таки так В добрую годину, Як не клюнеться кожух, То тягнем свитину. Купувати коли що - То рука дрижала, Зато купим, то по нас Аж земля движала. А набожні що були, То сохрани, боже! Як до церкви серед дня І не пустять, може, То, бувало, уночі Церкву підкопаєм, Помолитись хоч на час Таки повлізаєм. То так собі розжились, Що й світлицю мали, Світилося, куди глянь, Лиш стовпи стояли! А одежі що було! Боже, твоя воле! Вісім було свит бери, А все тіло голе. Та й хазяйство таки ми Поряднеє мали, Бо сусіди навкруги В два плуги орали. Та й воли які були! Рога не дістати, Бо то чорт його і мав Кому доставати. А як поле ізорем, То вже чиє краще? То.не наше, а чуже, То чуже, не наше. А раз мати таки нам Збитка ізробила: Взяла батьковий кожух Та й гречку накрила. А худоби було шмат, Гречка лиш біліла, Та з кожуха як пішла - Чисто гречку з’їла. А було й таке у нас, Що ми й лавки мали, Та все-таки через ню І то позбували. Як умерла - де було Домовини взяти? Мусили вже для біди І лавки віддати. Та ще потім по біді І обід справляли, Взяли собі понад став Людей поскликали. Та й просимо їх удвох: «Пийте
ГУМЕННИЙ
ДОБРЕ ТОРГУВАЛОСЬ
ЛОШАК
СТАНОВИЙ
ГУСАК
ПОЧОМУ ДУРНІ
ЧИ ГОЛОСНА ЦЕРКВА
– хлопець каже, - Так і б’є луною!..» «Ану ж, - каже, - піди свисни, А тут я постою…» «Оце але!
– каже хлопець.
– Найшли що сказати!.. А чи ж я то який дурень У церкві свистати!»
Книги из серии:
Без серии
[5.0 рейтинг книги]
[5.0 рейтинг книги]
[5.0 рейтинг книги]
[5.0 рейтинг книги]
[5.0 рейтинг книги]
[5.0 рейтинг книги]
[5.0 рейтинг книги]
[5.0 рейтинг книги]
[5.0 рейтинг книги]
[5.0 рейтинг книги]
Комментарии:
Популярные книги
Он тебя не любит(?)
Любовные романы:
современные любовные романы
7.46
рейтинг книги
Завещание Аввакума
1. Сыщик Его Величества
Детективы:
исторические детективы
8.82
рейтинг книги
Курсант: Назад в СССР 10
10. Курсант
Фантастика:
попаданцы
альтернативная история
5.00
рейтинг книги
Идеальный мир для Лекаря 12
12. Лекарь
Фантастика:
боевая фантастика
юмористическая фантастика
аниме
5.00
рейтинг книги
Мастер 4
4. Мастер
Фантастика:
героическая фантастика
боевая фантастика
попаданцы
5.00
рейтинг книги
(Бес) Предел
Любовные романы:
современные любовные романы
6.75
рейтинг книги
Шведский стол
3. Сын Петра
Фантастика:
попаданцы
альтернативная история
5.00
рейтинг книги
Измена. Не прощу
1. Измены
Любовные романы:
современные любовные романы
4.00
рейтинг книги
Купец V ранга
5. Купец
Фантастика:
попаданцы
аниме
фэнтези
5.00
рейтинг книги
Новый Рал 9
9. Рал!
Фантастика:
попаданцы
аниме
фэнтези
фантастика: прочее
5.00
рейтинг книги
Законы Рода. Том 2
2. Граф Берестьев
Фантастика:
фэнтези
аниме
5.00
рейтинг книги
Вор (Журналист-2)
4. Бандитский Петербург
Детективы:
боевики
8.06
рейтинг книги
Замуж второй раз, или Ещё посмотрим, кто из нас попал!
Любовные романы:
любовно-фантастические романы
5.00
рейтинг книги
Мама из другого мира...
1. Королевский приют имени графа Тадеуса Оберона
Фантастика:
фэнтези
7.54