Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах

Ткаченко Анатолий Федорович

риторії Савойю та Ніццу. Австрія намагалася зберегти окупацій-

ний режим в Ломбардії та Венеції, перешкоджаючи створенню

єдиної італійської держави. Внаслідок війни Австрія відмовилася

від Ломбардії, до Франції відійшли Савойя та Ніцца.

600

114Російсько-турецька війна

1877-1878

років

—

виник-

ла внаслідок піднесення національно-визвольного

руху

на Бал-

канах проти турецького панування та загострення

міжнародних

суперечностей на Близькому Сході. У зв'язку з тим, що Туреч-

чина відхилила вимогу дати автономію Боснії, Герцеґовині та

Болгарії, Росія оголосила їй війну. Росія прагнула також пози-

тивно вирішити для себе питання про свободу судноплавства че-

рез Босфорську протоку. Внаслідок війни Північна Болгарія ого-

лошувалася номінально

залежним

від

Туреччини, але фактично

самостійним князівством, Південна Болгарія

була перетворена

в автономну турецьку провінцію — Східну Румелію. Визнавала-

ся незалежність Сербії, Румунії та Чорногорії. Австро-Угорщина

окупувала Боснію і Герцеґовину. Росії передавалася південна ча-

стина Бессарабії, міста Батумі, Карс та Ардахан з прилеглими до

них районами.

115Рєпін Ілля Юхимович (1844-1930) — російський живопи-

сець. Народився в місті Чугуєві на Харківщині. У 1864-1871 ро-

ках навчався в Петербурзькій академії художеств, у 1873-1876

роках її пенсіонер в Італії та Франції. З 1893 року — академік, у

1894-1907 роках — професор, у 1898-1899 — ректор Петербурзь-

кої академії художеств. З 1878 року — член Товариства пере-

движників. Його відомі твори: картини «Бурлаки на Волзі» (1870-

1873), «Хресний хід у Курській губернії» (1880-1883), «Відмова від

сповіді» (1879-1885), «Не чекали» (1884-1888) та інші; портрети

В.В. Стасова (1873), М.Мусоргського (1881), Л.Толстого (1887) та

інші. Творча, педагогічна і громадська діяльність Рєпіна була

пов'язана з Україною. Він вивчав історію та побут українсько-

го народу, його культуру та мистецтво. На українську тематику

написав твори: «Українська селянка» (1880), «Портрет Т.Шев-

ченка» (1888), «Запорожці пишуть листа турецькому султано-

ві» (1878-1891), «Вечорниці» (1881), «Чорноморська вольниця»

(1908). Створив чотири ескізи до проекту пам'ятника Т.Шевчен-

ку (1912). Писав про українське мистецтво, підтримував твор-

чість українських художників, а також діяльність рисувальних

шкіл М.Мурашка в Києві, М.Раєвської-Iванової у Харкові, Одесь-

кої рисувальної школи.

У Рєпіна навчалися українські художни-

ки М.Пимоненко, О.Мурашко, Ф.Красицький, С.Прохоров.

601

116Державна Рада Росії — вища державна установа Росії, яка

була утворена у 1810 році за проектом М.М. Сперанського, який у

1808-1811 роках був найближчим радником імператора Олексан-

дра I. До 1906 року була вищим законодорадчим органом, де попе-

редньо обговорювалися законопроекти, а також питання війни та

миру, розпис державних прибутків та видатків і таке інше.

117Ґульден — спочатку золота (XIV-XVI ст.), а потім срібна

(XVII-XIX ст.) монета і грошова одиниця Німеччини, Австрії та

деяких інших європейських країн. Ґульден як грошова одиниця

зберігся тільки в Нідерландах (Голландія), дорівнює 100 центам.

118Теолог — богослов, особа, яка займається теологією —

вченням про бога, заснованим на тлумаченні Святого Письма, яке

вважається божественним одкровенням (свідченням Бога про са-

мого себе). Теологія являє собою систему богословських дисци-

плін. Цими дисциплінами в християнстві є догматичне, основне,

моральне, біблійське і пасторське богослов'я.

119Сошенко Іван Максимович (1807-1876) — український жи-

вописець. У 1834-1838 роках навчався в Петербурзькій академії

художеств. У 1836 році познайомився з Тарасом Шевченком у Літ-

ньому саду в Петербурзі, увів його в академію художеств і сприяв

викупу з кріпацтва. З 1839 року викладав малювання у гімназіях

Ніжина, з 1846 року — Немирова, з 1856 року — Києва. Автор пор-

третів («Портрет бабусі М.Чалого», «Жіночий портрет»), жанрових

картин («Продаж сіна на Дніпрі», «Хлопчики-рибалки»), пейзажів.

120Чалий Михайло Корнійович

(1807-1876)

—

український

педагог, культурно-освітній діяч, біограф Т.Г. Шевченка. Закін-

чив Київський університет (1844). Протягом тридцяти років ви-

кладав у гімназіях Немирова, Києва, Білої Церкви, в Ніжинсько-

му ліцеї. Учасник руху за створення недільних шкіл. У 1859 році

познайомився з Т.Г. Шевченком, листувався з ним, а після його

смерті брав активну участь в організації його поховання в Укра-

їні. З 1882 року член редколегії часопису «Київська старовина»,

де опублікував свої «Спогади» (1889, 1892-1895), «Із листування

Т.Г. Шевченка з різними особами» (1897) та інші матеріали. У 1882