Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах

Ткаченко Анатолий Федорович

класичної спадщини, основоположником ряду течій авангардиз-

му (кубізму разом з Ж.Браком, неокласицизму та інших). У бага-

тьох творах художник утверджував ідеали гуманізму на засадах

переосмислення життєвих сюжетів і міфологічних мотивів. Із ве-

ликою виразністю твори Пікассо викривають війну, як спосіб вар-

варського знищення цивілізації і життя взагалі, та антилюдську

сутність фашизму і мілітаризму. Широко відомі портрети робо-

ти

Пікассо: Сабартеса (1901), Гертруди Стайн (1906), А.Воллара

(1910), Ґ.Аполлінера (1917), О. де Бальзака (1952) та інших.

223Брак Жорж (1882-1963) — французький художник. З 1905

року малював пейзажі в манері фовізму. Один з основополож-

ників кубізму. Після 1917 року відійшов від цієї течії, створював

площинні картини. Відомий як графік, скульптор і театральний

художник.

224Шостакович Дмитро Дмитрович

(1906-1975)

—

російсь-

кий композитор, піаніст, педагог. До 1930 року виступав як піа-

ніст. У 1937-1941 роках — викладач Ленінградської, у 1943-1948

роках — Московської консерваторій. З 1939 року — професор.

Творам Шостаковича властиво глибоке розкриття дійсності, фі-

629

лософське узагальнення образів. Автор опер «Ніс» (за Гоголем,

1928), «Катерина Ізмайлова» («Леді Макбет Мценського повіту»

за Лєсковим, 1932, 1963), «Гравці» (за Гоголем, не закінчена); ба-

летів, музичних комедій, ораторій, 15 симфоній, симфонічних

поем, увертюр, сюїт та іншого. Написав книгу «Про свій час і про

себе. 1926-1975» (1980).

225Пер-Лашез — кладовище в Парижі. Засноване у 1804 році

на території колишнього маєтку духівника короля Людовіка ІУ

патера Лашеза (звідси назва). На ньому поховані видатні діячі

культури і науки: Ж. де Лафонтен, Ж.Б. Мольєр, Ш.Нодьє, А.До-

де, А. де Мюссе, О. де Бальзак, П.Ж. Беранже, Ф.Шопен, С.Бер-

нар, Дж. Россіні, Е.Делякруа, Ґ.Аполлінер, Д.Енґр, А.Бартос та

інші. Тут були розстріляні 27 травня 1871 року комунари, яким

установлено пам'ятник «Стіна жертв революції» («Стіна комуна-

рів», 1909, скульптор П.Моро-Вотьє). На Пер-Лашез поховані дія-

чі французького робітничого руху та багато учасників Руху Опо-

ру 1939-1945 років.

226Пастер Луї (1822-1895) — французький мікробіолог і хімік,

основоположник медичної мікробіології, імунології і стереохімії.

Закінчив Вищу нормальну школу в Парижі (1847). Учасник Ре-

волюції 1848 року. Професор Страсбурзького (з 1849) і Лілльсь-

кого (з 1854) університетів, Вищої

нормальної школи (з 1857), Па-

ризького університету ( з 1867). З 1888 року і до кінця життя був

директором

Науково-дослідного

мікробіологічного

(Пастерівсь-

кого) інституту, створеного Пастером на кошти зібрані міжна-

родними пожертвами. Діяльність Пастера мала велике значення

для розвитку мікробіології в Росії та в Україні. У Пастерівсько-

му інституті працювали українські вчені Микола Гамалія, Сер-

гій Виноградський, Ілля Мечников, Яків Бардах, Олександр Без-

редка. Досліджував процеси бродіння та гниття, етіологію ряду

інфекційних хвороб тварин і людини та методи вакцинації проти

них. Розробив (1865) спосіб обеззаражування харчових продук-

тів шляхом їх нагрівання, який назвали пастеризацією. На основі

розвинутого ним уявлення про штучний імунітет розробив мето-

ди запобіжних щеплень проти інфекційних, а також інших хво-

роб. Заклав наукові основи виноробства, пивоваріння та інших

галузей харчової промисловості. Профілактична вакцинація по

630

Пастеру набула великого поширення. У 1886 році в Одесі була

створена бактеріологічна (пастерівська) станція. Пастер — член

академій наук багатьох країн світу.

227Гамалії

— український старшинсько-козацький рід, який

дав Україні багато визначних постатей. Рід веде свій початок від

реєстрового козака черкаської сотні Михайла, який у 1662 році

був черкаським полковником. Сини Михайла: Григорій і Андрій.

Григорій Михайлович (р.н. невід.-1702) — лубенський полковник

(1665-1668), з 1669 року був у гетьмана П.Дорошенка паволоцьким

полковником, генеральним осавулом, наказним гетьманом, піс-

ля падіння Дорошенка був лубенським полковником (1687-1688).

Андрій Михайлович (р.н. невід.-1696) — лохвицький сотник, ге-

неральний осавул (1689-1694). Сини Андрія Михайловича: Ми-

хайло і Антон. Михайло Андрійович (р.н. і р.с. невід.) — значний

військовий товариш, генеральний осавул (1707-1709), за зв'язок

із гетьманом І.Мазепою примусово оселений у Москві (до 1715).

Антон Андрійович (р.н. невід.-1728) — за зв'язок із І.Мазепою за-

сланий до Сибіру і пізніше оселений у Москві. Михайло Леонтій-

ович (1749-1830) — український і російський лікар. Освіту здобув

у Київській академії і при Петербурзькому генеральному шпи-

талю. Видав першу російську монографію про сибірську вираз-