Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах

Ткаченко Анатолий Федорович

на, Самокиш як військовий художник-кореспондент

журналу «Нива» виїхав на фронт. Його велика серія

рисунків і акварелей була опублікована на сторінках

журналу «Нива» та в альбомі «1904-1905. Война из

дневника художника». У своїх рисунках він розкри-

ває трагедію війни, в якій гинуть маси людей обох во-

юючих сторін, загальнолюдський характер цієї траге-

дії. Всі його симпатії на боці народу. Альбом Самокиша

є видатним явищем у мистецтві

батального жанру по-

чатку 20-го століття.

У 1912 році художник разом з Васильківським видає

альбом «Мотиви українського орнаменту». В альбомі

представлені мотиви вишивок, виконаних шовком, зо-

лотом і кольоровими нитками. Рисунки Самокиша пе-

редають красу і багатство кольорового рослинного ві-

зерунку і різноманітну техніку українських вишивок.

293

З 1893 року художник почав педагогічну діяль-

ність у Петербурзькій школі Товариства заохочення

художників як викладач рисунка. З листопада 1911

року став викладачем у майстерні батального жанру

Петербурзької академії художеств. На початку 1913

року його обрали професором-керівником батальної

майстерні і призначили дійсним членом Академії ху-

дожеств. Праці з учнями Самокиш приділяв багато

уваги і часу. Суворий і вимогливий, він умів вносити в

навчальні заняття постійну атмосферу високої любові

до мистецтва, до батального жанру, користувався ве-

ликою любов'ю учнів і був для них прикладом невтом-

ної праці.

У період Першої світової війни 1914-1918 років ху-

дожник публікує в журналах окремі рисунки із Захід-

ного і Південного фронтів.

У 1918 році Самокиш виїхав у Крим для лікування.

Громадянська війна перешкодила йому повернутися в

Петроґрад. У цей час він створює ряд картин про бої в

Криму.

З 1921 року Самокиш жив у Сімферополі, де прой-

шло майже все його подальше творче життя. Тут він

викладав рисунок в загальноосвітніх школах, брав

участь у створенні художнього технікуму і викладав

у ньому. У 1936-1941 роках працював у Харківсько-

му художньому інституті професором-керівником

ба-

тального та історичного живопису.

У 1929-1939 роках Самокиш створює серію історич-

них картин і малюнків, присвячених визвольній бо-

ротьбі українського народу на чолі з Богданом Хмель-

ницьким проти польської шляхти. Одночасно працює

294

в галузі книжкової ілюстрації до історичних повістей і

романів українських письменників.

У 1940

році українська громадськість широко від-

значила 80-річчя з дня народження Самокиша. У Хар-

кові відбулася велика ювілейна виставка його творів.

На ній експонували твори, створені художником про-

тягом творчого життя.

18 січня 1944 року, незадовго до визволення Криму

від німецько-фашистської окупації, Микола

Семено-

вич Самокиш помер у Сімферополі.

Він був великим трудівником, чарівною людиною і

найвидатнішим майстром українського батального та

історичного живопису. Про свій потяг до батального

живопису він сказав: «Я вибрав своєю спеціальністю

батальний живопис тому, що вважаю війну величез-

ною трагедією людства».

295

МИХАЙЛО ТКАЧЕНКО

(1860 — 1916)

український і французький живописець

Малюнок і колір нероздільні, усе у

природі забарвлене. Чим більша гар-

монійність кольору, тим точніший

малюнок. Чим більша різноманіт-

ність фарб, тим досконаліша фор-

ма. Увесь секрет колориту у кон-

трастності і співвідношенні тонів.

Поль Сезанн141

Майже все творче життя художника Михайла Сте-

пановича Ткаченка минуло у Франції, де він постійно

жив у Парижі з весни 1888 до літа 1914 року. Його тво-

ри присвячені природі Франції і України, куди він що-

літа приїжджав писати етюди. Свій творчий шлях ми-

тець почав як пейзажист, пізніше захопився морем і

став одним з кращих мариністів свого часу.

Художник народився в Харкові 18 листопада 1860

року в родині прикажчика, який потім служив управите-

лем крамниці однієї з торгівельних фірм міста. Початкову

художню освіту здобув у 2-й харківській гімназії у вчи-

теля малювання Д.Безперчого, а потім у реальному учи-

лищі. Батьки були проти того, щоб син став художником,

але Безперчий переконав їх у покликанні юнака і вони до-

зволили Михайлу залишити реальне училище й поїхати

в Петербурґ складати вступні екзамени до Академії ху-

дожеств. Влітку 1879 року його зарахували вільним слу-

хачем Академії, а у листопаді 1880 року він став її учнем.

296

Педагогами Ткаченка були видатні діячі російської