Археоскрипт (на украинском языке)

Бережной Василий Павлович

– Ну, от i продемонструйте. Вам створять усi умови - дадуть конструкторське бюро на першокласному авiазаводi... Слухайте, ви станете багатою людиною, чорт вiзьми!

– Я готовий допомогти людям опанувати гравiтацiйно-магнiтну енергiю, якось аж нiби урочисто промовив Туо.
– Енергiю елементарних часток...

Чоловiк у сiрому крутив пальцями свою чорну ручку i уважно слухав. Офiцiйний вираз його обличчя почав зникати, але невеличкi очi поглядали насторожено, неначе з засiдки. Фраг трохи метушливо, як для такої витриманої людини,

пiдiйшов до сейфа, що стояв тут же, пiд стiною, повернув ключа i вiдхилив масивнi дверцi. З-за його спини щось яскраво зблиснуло. Уздрiвши те сяйво, Туо явно захвилювався, пробурмотiв кiлька нерозбiрливих слiв i замовк.

Узявши з сейфа папку, Фраг причинив дверцi, але не замкнув.

– Якщо до вашої особистої справи додасться угода про спiвробiтництво, сказав Фраг, кладучи папку на стiл, - причому спiвробiтництво технiчно-наукове, я це пiдкреслюю, - ми станемо друзями.

– Продовжуйте, продовжуйте, - обiзвався чоловiк у сiрому, - те, що ви говорите, дуже цiкаве. Я принаймнi не знаю, щоб яка-небудь лабораторiя працювала над такими темами.

– Джерела енергiї, якими користуємось ми на нашiй планетi...

– Дайте спокiй тiй своїй планетi!
– махнув рукою Фраг.

А чоловiк у сiрому вибачливо усмiхнувся:

– Ах так, я забув, що ви з iншої планети... До речi, як вона зветься?

– Фiлiя.

– Фiлiя? Так, так, щось на зразок дочiрньої фiрми.

Не помiчаючи, а може, незважаючи на iронiю, Туо сказав:

– Наше суспiльство - галузка людства.

– Звичайно, звичайно, - приховуючи посмiшку, сказав чоловiк у сiрому, але це iнша тема. Зараз у нас iдеться про новi джерела енергiї, а ще конкретнiше - про лiтальний апарат, який ви назвали експериментальним. От i давайте продовжимо розмову в цьому напрямку.

"Я не вживав цього слова - "експериментальний", - подумав Туо.
– Звiдки вiн узяв?"

– Я вже сказав, що я готовий допомагати землянам, - Туо пiдвiвся i став навпроти чоловiка в сiрому.
– Але науковi i технiчнi досягнення учених Фiлiї мусять стати здобутком усього людства. У вас уже є всепланетна iнституцiя Органiзацiя Об'єднаних Нацiй, i я сподiваюсь...

– Сподiвайтесь, сподiвайтесь...
– Обличчя Фрага пересмикнула саркастична посмiшка.
– Таким наївним способом з наших рук не вирватись.

– Ви не маєте права мене затримувати.

Фраг iз стиснутими кулаками пiдiйшов до Туо, дихнув йому в обличчя:

– Право... А ви знаєте, що таке право?

Потряс кулаками i вiдiйшов до столу. Туо, не приховуючи зачудування, стежив за його кулаками, аж поки той не розтулив їх i не поклав рук на колiна.

– Якщо я вас правильно зрозумiв, - промовив чоловiк у сiрому, не звертаючи уваги на вихватку Фрага, - то ви вважаєте, що через Органiзацiю Об'єднаних Нацiй вашi науково-технiчнi вiдкриття можна передати усiм державам, усiм народам свiту?

– Саме так.

– Якби ви дали собi труд проаналiзувати становище

в свiтi, то ви швидко переконалися б, що цi надiї марнi. Сядьте, будь ласка. Якщо ви справдi iнженер i учений, то ви знаєте, що втiлити найновiшi досягнення науки, використати їх практично мають змогу лише держави з потужним технiчним потенцiалом, тобто великi держави. Ну, а коли сказати точнiше, то лапу накладе Америка, в неї широка кишеня. Ви цього хочете?

– Зовсiм нi. Можна ж органiзувати мiжнародне агентство... Як же це так - невже люди не здатнi домовитись?

Фраг удавано засмiявся:

– Ось iз вами важко домовитись, а то - держави! На вашiй планетi, певне, зовсiм немає морiв, i ви не знаєте, що таке акули...

Вiн пiдiйшов до сейфа i крутнув ключем.

– Важливою деталлю в моєму лiтальному апаратi був дiамант, - раптом сказав Туо.
– I вiн у вас.

– Дiамант - деталь апарата?
– поцiкавився чоловiк у сiрому, глянувши спочатку на Туо, а потiм на Фрага.

Фраг поклав ключ вiд сейфа в кишеню, розвiв руки:

– Щодо цього дiаманта... Його знайшли... в пiску. Чим ви доведете, що вiн... ваш?

Туо аж хитнувся, наче його хто штурхнув у спину, але опанував себе, не пiдводячись, промовив:

– Цей кристал належить менi, я виготовив його, шлiфував за складною, дуже складною формулою... В ньому - роки моєї працi.

– Ви вмiєте виготовляти дiаманти?
– з посмiхом спитав Фраг.

– Це вмiють робити i на Землi, може, тiльки з бiльшими затратами енергiї. Та не про це мова. Камiнь мiй, i я прошу повернути його менi.

– Ваше твердження не є доказом. Та й навiщо вiн вам, раз ви вiдмовляєтесь збудувати апарат?

– Я його... подарую Анiтi, медсестрi.

– О, дуже багатою стане!
– засмiявся Фраг.

– Зрештою, ви не маєте права...

– Знову "право". Ви, певне, юрист, а не iнженер.
– Фраг подивився на чоловiка в сiрому.
– Здається, пора поговорити серйознiше.

Той кивнув на знак згоди i пiдвiвся. Лискучий чорний предмет, схожий на авторучку, пiднiс на рiвень очей, натиснув малесеньку кнопочку i лагiдно сказав:

– Заспокойтеся, заспокойтеся, Туо, все буде гаразд, запевняю... Ви втомилися... Вам хочеться спати, спати, спати... Повiки важчають, важчають... Нехай заплющуються...

Маг, а це був саме вiн, узявся за роботу. Одержуючи чек, на якому була написана кругла сума гонорару, видатний фахiвець психотерапiї запевнив Фрага, що тепер, коли пацiєнт опанував мову, успiх гарантований. Навiювання, пiдсилене в сто крат ритмометром, зробить з пацiєнта сомнамбулу. А в станi сомнамбулiчного гiпнозу вiн правдиво вiдповiсть на всi запитання, накреслить навiть схему свого апарата, - одне слово, Туо буде пiдкорений стороннiй волi, в цьому разi - волi Фрага.

Мозок людини в сомнамбулiчному станi можна порiвняти... з магнiтофоном. Натискуй кнопку, i вiн розкаже тобi все, що записано на його плiвцi!