Білінгва українсько-російська. Похідні історії ведмедика Юджина і його сім'ї. В Криму. Частина 1
Шрифт:
Затем была игра в «Вопиющие вишенки». В неё играют так: надевают одну общую шапку-трубу на две головы, соединяясь тоннелем, как вишенки веточками. В тоннель обязательно надо выкрикивать кричалки и рычалки. Иначе игра не заладится или будет называться иначе. Например, «Немая рыба» или «Кубик льда». Но тогда нужно будет беззвучно разевать рот или таять на солнце.
Потім Хрещений Татусь з сином грали в «Чаклунку і Дитя». Для цього Чаклунка брала Дитя до себе на коліна і питала:
– З чим ти хочеш пиріжки, Дитя?
Дитя мовчки розводить лапами
– Смачненькі ти хочеш пиріжки, Дитятко?
– Так, – відповідало Дитя, посміхаючись. Адже відповідати «так» і посміхатися навіть найменші дітки вміють. Тоді Чаклунка перевертала Дитя до себе спиною:
– Отже, будемо їсти пиріжки з Дитям. Вони самі смачненькі! – говорила Чаклунка і починала робити вигляд, що їсть Дитя, як пиріжок, голосно плямкаючи та цілуючи регочуще Дитя.
После Крёстный Папочка с сыном играли в «Колдунью и Дитя». Для этого Колдунья брала Дитя к себе на колени и спрашивала:
– С чем ты хочешь пирожки, Дитя?
Дитя молча разводило лапы и пожимало плечами. Ведь маленькие детки не умеют разговаривать и ещё не знают, с чем бывают пирожки. Тогда Колдунья, переворачивая Дитя к себе другим бочком и присматриваясь к малышу, снова спрашивала:
– Вкусненькие ты хочешь пирожки, Дитятко?
– Да, – отвечало Дитя, улыбаясь. Ведь отвечать «да» и улыбаться даже самые маленькие детки умеют. Тогда Колдунья переворачивала Дитя к себе спиной:
– Значит, будем есть пирожки с Дитём. Они самые вкусненькие! – говорила Колдунья и начинала делать вид, что ест Дитя, как пирожок, громко причмокивая да целуя хохочущее Дитя.
Поділися твоїми найулюбленішими сімейними іграми. Розкажи, у що тобі найбільше подобається гратися з рідними без іграшок і з ними? Може, чогось ти навчився у інших, а щось придумав сам? Якщо ще не придумував ігри, то почни придумувати просто зараз!
Поделись твоими самыми любимыми семейными играми. Расскажи, во что тебе больше всего нравится играть с родными без игрушек и с ними? Может, чему-то ты научился у других, а что-то придумал сам? Если ещё не придумывал игры, начни придумывать прямо сейчас!
Дощ для хоробрих. Дождь для храбрых
Тільки ведмежата повечеряли кашою «Дружба» з пшеничної і кукурудзяної крупи, як несподівано вибухнув дощ. Вони збиралися йти на пляж грати в м'яч, але тепер Матуся Перша Ведмедиця їх не пустила. Ведмежата не стали сумувати, а придумали грати з калюжами води, яка накопичувалася зверху намету. Старший ведмедик взяв Юджина в лапи, і той ганяв калюжу по даху-стелі, сміючись і викрикуючи разом з братом проганялки для калюжі:
– Бууу! – говорив Джордж.
– Бууу-ррр! – кричав Юджин.
– Ррр-ав-ррр-ав-ав! – загортаючи язик на бік, гарчав Сенічка.
Це він придумав загортати язик трубочкою набік і, оскільки був старшим, навчив цьому всіх братів. У Джорджа виходило краще за всіх! І ми не зустрічали ще жодного ведмедя, який умів би так користуватися язиком. А для ведмедів язик – найважливіший інструмент для видобування меду.
Только
– Бууу! – говорил Джордж.
– Бууу-ррр! – кричал Юджин.
– Ррр-ав-ррр-ав-ав! – заворачивая язык набок, рычал Сенечка.
Это он придумал заворачивать язык трубочкой набок и, поскольку был старшим, научил этому всех братьев. У Джорджа получалось лучше всех! И мы не встречали ещё ни одного медведя, который умел бы так пользоваться языком. А для медведей язык – самый важный инструмент для добычи мёда.
Покажи зараз своїм близьким, як ти вмієш загортати язик різними способами: робити ложечку, трубочку або голку. Вмієш дотягнутися ним до щоки, підборіддя або носа? А можливо, ти навіть зможеш перевершити ведмежат і зробити щось неймовірне і неповторне?
Покажи сейчас своим близким, как ты умеешь заворачивать язык разными способами: делать ложечку, трубочку или иглу. Умеешь дотянуться им до щеки, подбородка или носа? А может быть, ты даже сможешь перещеголять медвежат и сделать что-то невообразимое и неповторимое?
Ведмежата дуже люблять дощ, але в холодну погоду їх не завжди пускають на пляж. Сьогодні другий день, і, хоча не було сонця, все ж ведмежата купалися з ранку. Вони пірнали і бігали один за одним, не звертаючи уваги на холодний вітер. Юджин в такий час купається в своєму чорно-блакитному гідрокостюмі, а старші брати – і зовсім загартовані, костюми їм не потрібні. Коли довго бігаєш з мокрим хутром, а погода стає все холоднішою й холоднішою, рано чи пізно тебе заженуть в Намет-Будинок.
Медвежата очень любят дождь, но в холодную погоду их не всегда пускают на пляж. Сегодня другой день, и, хотя не было солнца, всё же медвежата купались с утра. Они ныряли и бегали друг за другом, не обращая внимания на холодный ветер. Юджин в такое время купается в своём чёрно-голубом гидрокостюме, а старшие братья – и вовсе закалённые, костюмы им не нужны. Когда долго бегаешь с мокрой шерстью, а погода становится всё холоднее и холоднее, рано или поздно тебя загонят в Палатку-Дом.
Тоді і приходять до братів різні ідеї, як розважити себе, щоб не сумувати за тим, що не можна гратися самим на цілому пляжі. Адже це так дивно – бути зовсім самим на великій території. Відчуваєш себе особливим, якщо робиш щось не як всі, правда?
Наші малюки не вміють довго сумувати – є стільки занять поцікавіше! Вони придумують нові імена дощу і калюжам. Складають пісеньки про холодний вітер і борються, коли стає зовсім холодно, щоб не тремтіти. Знаєш, як борються ведмежата? Вони катаються стрімголов по підлозі, і неможливо розрізнити, де чия лапа. Навколо стоїть такий шум і рев, що нічого, крім них, не чути.