Імена твої, Україно

Корсак Иван Феодосеевич

французького іноземного легіону, решту ж вояків

відправити в радянський табір. Їх посадили на машини

і рушили до радянської місії. Та раптом просто у

полі, не доїжджаючи місії, колона спинилася.

– Хлопці, я порушую наказ, – сказав французький

офіцер. – Але я не можу забрати у вас права

останнього вибору – куди йти.

Вояки зрозуміли і оцінили цей благородний вчинок.

Ще раніше, потай від радянських військовиків,

їм видали посвідки про участь у французькому Рухові

Опору, які дозволяли записуватися в іноземний

легіон.

Вони прощалися так, як прощаються назавжди,

вони не говорили багато слів, але знали напевне, що

більше ніколи їм не зустрітися. І пішли вони в різні

боки під насупленими осінніми хмарами Франції

– одні в Алжир та Індокитай воювати за чужий інтерес,

а інші пішли дорогою, що не мала перехресть

і узбіччя, дорогою, з якої неможливо уже звернути і

яка вела прямісінько в радянські концтабори.

170170

ЛИСТ ЗЕМЛЯКА

Того спекотного серпневого дня в Ігоря Сікорського

було таки чимало заморочки, то ж до пошти

руки дійшли тільки пізно ввечері. Ігор Іванович засвітив

настільну лампу і почав розрізати конверти.

Серед ділової кореспонденції один лист був досить

несподіваним. Писав Василь Галич, викладач тутешнього

американського університету: він просив розповісти

про родовід Сікорських, над чим зараз особисто

працює, бо Галичу це потрібно як науковцю,

що досліджує українську діаспору.

«Ти ба, – усміхнувся Ігор Іванович, відкладаючи

листа. – Мав би я надмірно загострене честолюбство,

то й запишатися можна – мені лише

сорок два, а за дослідження життєвого шляху вже

беруться науковці».

Він встав, пройшовся кімнатою, з подивом глипнув

на сніжно-білий прямокутник паперу під яскравим

світлом лампи. На просте, як табличка множення,

запитання, виявляється, не так просто відповісти.

Він уродженець Києва, тут же минули прекрасні студентські

роки у Київській політехніці, де спроектував

перші літальні апарати. Отож, начебто, з України, але

такої держави немає на жодній карті, її загарбали більшовики.

Діяльні роки в Петербурзі, створення літаків

«Гранд» та «Ілля Муромець», переліт Петербург–

Київ, що побив усі мислимі тоді світові рекорди.

Сікорський опустився на стілець і почав швидко

писати: «Мій рід, який походить із села на Київщині,

де мій дід і прадід

були священиками, є чисто українського

походження. Одначе ми уважаємо себе росіянами

з причини, що це була частина Росії і український

нарід був інтегрований частиною Росії так,

як Техас чи Луїзіана є інтегрованою частиною Сполучених

Штатів».

Він інженер, людина звична до точності, і має такої

ж точності дотримуватися скрізь, в тому числі в адміністративному

поділі. Це вже інша справа, що більшовицька

Росія віддячила молодому вченому, льотчику і

конструктору, в своєрідний спосіб, занісши його ім’я

в «ліквідаційні списки». Ігор Іванович сумнівався, що

прізвище Сікорського якимось чином проминуть у

цих чекістських «списках», тож після жовтневого

перевороту 1917-го через Францію рятувався еміграцією

в Сполучені Штати. Хоч як тяжко починати

з нуля, маючи у кишені лише кількасот доларів, тут

він вже в 1923 році засновує авіаційну фірму «Sikorsky

Aero Engineering Corporation». Вдячна російська

преса посилає йому навздогін одбірну лайку за те, що

посмів зорганізувати «гнездо авиационной белогвардейщины

».

Справді, хто він, якого роду? Ігор Іванович з дитинства

пам’ятав дискусії з колегами батька, професора

Київського університету, чи є різниця між росіянами

та українцями та про заборону української

мови. Особливо насідав один колега на працю Івана

Олексійовича Сікорського «Всеобщая психология с

физиогномикой в иллюстрированном изложении»,

що вийшла в Києві ще 1904 року. Там старший Сікорський

писав: «Тип малоруса і великоруса різняться

між собою в тому відношенні, що у малоруса меншою

мірою створилися ті нові риси, набуті від фінів, і більше

зберігся природний слов’янський розум і почуття

». Батько тільки одного разу розсердився:

– Ви неправильно тлумачите думку – я говорю

про «більш слов’янський», акцентую на «слов’янський

»… А не так як Віссаріон Бєлінський: «Здравый

смысл в Шевченке должен видеть осла, дурака и поНа

летовищі

172172

Перший гелікоптер

Ігоря Сікорського

шлеца… Ох, эти мне хохлы. Ведь бараны – а либеральничают

во имя галушек и вареников с свиным

салом!»

Ігор Сікорський міг би, звичайно, свої задуми здійснювати

і в Росії. Але там уже господарювали інші.