Планета Х

Кудрицький Валентин Олександрович

Де і з ким моя мила сидить?

А душа, ніби дзвін калатає,

І всю ніч разом з вітром шумить!

Я не знаю, чому я чекаю?

І хоч зовсім уже околів,

Але й досі її дожидаю,

Ніби пісню з далеких віків.

І хоч в мене багато знайомих,

І багато чарівних дівчат,

Та її я на них, ні на жодну

Я не зможу її помінять.

А, можливо, її ще й не має,

Може в житі цвіте десь вона,

І на інших злегка поглядає,

Й підростає,

бо надто мала.

А тому, навіть, страшно подумать

Про якесь там невинне дівча,

Про яке вже весь світ може знає,

Та нічого не відаю я.

8.10.1962 р.

ЖДУ ТЕБЕ

Жду тебе завжди я з нетерпінням,

Хай це вам повідає зима,

Бо давно осипалось насіння,

А тебе і досі ще нема.

Я ходжу і думаю про тебе,

І не знаю: будеш ти чи ні?

А над полем вже холодне небо,

Де гуляють зіроньки ясні.

Ой, щоб знала, як же тебе хочу,

Як тебе чекаю я всі дні,

А десь в лісі пугачі регочуть,

І чомусь невесело мені.

5.6.1963 р.

ЛЕБЕДИНА ВІРНІСТЬ

Над моїм коханням лебеді літають

Й лебедину вірність в ньому зберігають.

Над моїм коханням зіроньки шепочуть,

Бо мого кохання і вони теж хочуть.

За моїм коханням між хмарин на сході,

Місяць із-за тину вискочив, як злодій.

Від мого кохання солов’ї й зозулі,

І щасливі дітки на земній півкулі.

Із мого кохання на другі планети

Полетіли в Космос вчені і поети.

Дякувать коханню – жайвори співають

Й безкінечну ніжність людям посилають.

28.11.1979 р.

МОЛОДА ТА МОДНА

Ех, ти Валя, Валя, молода та модна,

Як вогонь гаряча, і як лід холодна.

Світиш та не грієш, а на жаль, звичайно,

Може обіцяти це і актуально,

Та з твоїм підходом, взять тебе б за попу,

Закотить спідничку б і як слід відшльопать.

Щоб завжди ти знала, що то обіцяти,

Якщо в серці й трішечки вірності не мати.

10.10.1962 р.

НЕ ТА ДІРА

Чомусь не жду я вже удачі,

І не чекаю вже добра,

До тридцяти дотягнуть клячі,

А там прикінчать, як тхора.

І хоч тобою я гордився,

Й весь час тобі кричав «УРА!»,

Та як до тебе придивився,

То в вас у всіх – така ж діра.

7.9.1962

р.

З НОВИМ РОКОМ

З Новим роком, любі друзі,

Я вас всіх вітаю,

Щастя, грошей і здоров’я

Вам я всім бажаю.

Ну і ще я вам бажаю

Щоб жінки кохали,

І ніколи, і нікому –

З вас не відмовляли.

Ну, а ті, що не жонаті,

То запам’ятайте:

Жодну жінку, яка стріне –

Ви не обминайте.

Й не соромтесь їх кохати,

Вони того варті

І нехай вас не лякає

Оті їхні жарти.

І не вірте ви нікому,

Що жінки не хочуть,

То вони лиш для годиться

Відвертають очі.

Всім вам радощів і сміху,

Доброго достатку,

Щоб дівки смоктали втіху,

Ніби – шоколадку.

Щоб всі мали гарний настрій,

І веселу втому,

І щоб жінка не гонила,

Як хто вип’є – з дому.

Ну, а ще я вам бажаю

Мовчки зняти боти,

Як прийде і ваша жінка

З «тяжкої роботи».

Хай вас радість не обходить,

А ні вдень, ні вранці,

І за це бажаю випить

Всім по гарній чарці.

31.12.1968 р.

УНІВЕРСИТЕТ

Присвячую Т.Г.Шевченку

Червоний колір стін твоїх –

Навіки в пам’яті моїй.

Як в ВУЗ зайшов я перший раз,

І тільки глянув, йде – Тарас.

І запитав мене сердито:

– Ти теж ідеш шукать корито?

– Так! – відповів я без вагань, –

Іду шукать корито знань.

– А що ж тоді робити будеш,

Як гарну грамоту здобудеш?

Чи хоч подбаєш про народ,

Який вам всім щось пхає в рот?

Чи хоч про когось з них згадаєш,

Хто вчить тебе і доглядає?

Та кожен з вас на їх всіх чхав,

Як тільки цілі достигав,

Бо він ще й трону не досяг,

Як тут же вивісив свій стяг.

І з чортом за винагороду,

Підпише хоч яку угоду,

А ще, як пряник чорт покаже,

То ще і сам під чорта ляже.

Ось він який людський той гном,

Якщо отримає диплом.

Чи може думаєш, козаче,

Якщо одержиш ти диплом,

То ти уже і – агроном?

Отож, як хочеш вчитись в ВУЗі,

Кому служить? – подумай, друже,

А потім вже іди й навчайсь,

Та за людей не забувайсь.

Служи не тим, що світ грабують,

А тим, які людей годують.

27.2.1968 р.

Я НЕ ЗАБУДУ ПРО ТІ ДНІ