Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах
Шрифт:
ми в окупованих гітлерівською Німеччиною країнах Західної Єв-
ропи. Термін «колабораціоністи» з'явився у 1940 році у Франції
і пов'язаний із прогітлерівським французьким режимом «Віші»
на чолі з А.Ф. Петеном, резиденція якого перебувала в місті Віші.
Після визволення Франції у 1944 році від окупації маріонетковий
режим «Віші» був ліквідований, а його керівники засуджені як
зрадники батьківщини.
162Дальський Мамонт Вікторович,
лов (1865-1918) — російський актор. У 1884-1885 роках навчав-
ся в Харківському університеті. На сцені з 1885 року, у 1890-1900
роках — актор Александринського театру в Петербурзі, з 1900
року — актор-гастролер. Виступав в Одесі, Харкові, Полтаві та
інших містах України. Зіграні ним ролі: Незнамов («Без вини вин-
ні» О.Островського), Рогожин («Ідіот» за Достоєвським), Гамлет
і Отелло (за трагедіями Шекспіра). У Дальського навчався ак-
торської майстерності Ф.Шаляпін.
163Коміссаржевська Віра Федорівна (1864-1910)
— російська
акторка. Сценічну діяльність почала у 1888 році. У 1890-1891 ро-
ках виступала в Москві, у 1894 році — в Новочеркаську, у 1896-
1902 роках — в Александринському театрі в Петербурзі. У 1904
році відкрила власний Драматичний театр. У 1908-1910 роках га-
стролювала в містах Росії та України. У 1908 році відвідала США.
Зіграні нею ролі: Лариса («Безприданниця» О.Островського), Ніна
Зарічна («Чайка» А.Чехова), Нора («Ляльковий дім» Ксена), Беа-
триса («Сестра Беатриса» Матерлінка) та інші.
164Мурашко Микола Іванович (1844-1909)
— український
живописець і педагог. У 1863-1868 роках навчався в Петербурзь-
кій академії художеств. З 1868 року жив і працював в Києві, де у
1875 році заснував приватну рисувальну школу (1875-1901). Ця
школа відіграла важливу роль у розвитку образотворчого ми-
стецтва і художньої освіти в Україні. З цієї школи вийшло багато
відомих художників, зокрема І.Їжакевич, В.Замирайло, Ф.Кра-
613
сицький, О.Мурашко та інші. Його відомі твори: картини «Мотив
околиць Києва» (1879), «Осінь», «Дніпро», «Над Дніпром» (усі у
80-90-і роки), «Крим» (1892); портрети Т.Шевченка (1864-1867),
Петра Могили (1868), М.Ґе (1906). Автор книги «Спогади старого
вчителя» (1907-1909, 1964).
165Красицький Фотій Степанович (1873-1944) — український
живописець і графік. Внучатий небіж Т.Шевченка. У 1888-1892 ро-
ках навчався коштом М.Лисенка в Київській
М.Мурашка у Миколи Пимоненка, у 1892-1894 роках — в Одесь-
кій рисувальній школі у Киріака Костанді, у 1894-1901 роках — в
Петербурзькій академії художеств у Іллі Рєпіна. З 1903 року жив
і працював в Києві. У 1927-1937 роках викладав в Київському ху-
дожньому інституті. Його відомі твори: низка політичних карика-
тур в журналі «Шершень» (1906); жанрові картини «Якби ви не
панич» (1899), «Біля криниці» (1900), «Гість із Запоріжжя» (1901,
1916), «У свято» (1902); пейзажі «Хутір Хатки на річці Пслі» (1898),
«Дорога в село Козацьке» (1899), «Село Кирилівка» (1901); портре-
ти М.Старицького (1893), Лесі Українки (1904), Т.Шевченка (1906,
1910), І.Франка (1907, 1914) та інших.
166Жук Михайло Іванович (1883-1964)
— український жи-
вописець, графік і поет. Навчався в Київській рисувальній школі
М.Мурашка, в Московському училищі живопису, скульптури і ар-
хітектури та в Краківській академії художеств (1904). У 1925-1953
роках викладав в Одеській рисувальній школі та інституті. Пра-
цював в галузях станкового живопису, книжкової графіки, худож-
ньої кераміки. Його відомі твори: портрети М.Коцюбинського (1907,
1909), В.Чумака, Леся Курбаса (1918, 1919), Т.Шевченка, І.Франка,
М.Вороного, В.Блакитного, М.Зерова, В.Сосюри, Г.Нарбута, М.Бу-
рачека (1916-1932); оформлення книги «300 кращих українських
пісень» (1904), обкладинка власних поезій «Співи землі» (1912),
плакати, художня кераміка.
167Труш Іван Іванович (1869-1941) — український живопи-
сець, художній критик, громадський діяч. У 1897 році закінчив
Краківську академію художеств у Л.Вичулковського і Я.Станіс-
лавського. Удосконалював свою майстерність у Відні. Працював
у Львові. Один із організаторів художніх об'єднань «Товариство
для розвою руської штуки у Львові» (1898), «Товариство при
614
хильників української літератури, науки і штуки» (1905), жур-
налів «Будучність» (1899), «Артистичний вісник» (1905). За ініці-
ативи Труша у 1905 році відкрито 1-у Всеукраїнську художню
виставку. Майстер ліричного пейзажу. Відтворив у своїх карти-
нах архітектурні пам'ятки міста Києва і мальовничі пейзажі його
околиць: «Захід сонця в лісі» (1904), «Дніпро під Києвом» (1910),
«Володимирська гірка», «Софійський собор». Написав також кар-