Приказки

Руданський Степан Васильевич

ПОРОШКИ

Заслаб мужик на живіт, А дідич - лічити! Дає йому порошки Та й каже зажити. А той щоби порошки Випити з водою, Нюхнув тілько paзiв п’ять Та й сидить совою. Пересидів цілий день - Як рукою знялось. Рано дідич запитав: «А як тoбi спалось?» «А спалося, пане мій, Cпacибi вам, пане!» «А порошки вci зажив?» «Bci винюхав, пане!» «Подякуй же,- каже, пан,- Дідуневі свому!» А сам тілько посвистав Та й пішов додому.

ЛЬОДИ

Закликає пан на бал Чумака старого. Попоїв собі чумак За столом усього I льодами теє все Смачно заїдає. «Чи смачнеє

тoбi се?» - Пан його питає. «Смачне, пане!
– каже той,- Саме як то часом Восени буває борщ 3 квасолею разом».

ЧЕРЕВИКИ

У неділю мужика Пані закликає I на ярмарок його 3 просом посилає. «Jedz-ze,- каже,- serce moj, Sprzedaj miarkе prosa, A со bgdzie, za to kup Trzewiki, bo-m bosa!» [30] От поїхав наш мужик, Назад повертає. «Со z, sprzedales, serce moj?» - [31] Та його питає. «Та продати то продав,- Каже,- мірку проса, А черевик - що питав Все нема «бомбоса»!»

30

– Їдь, мое серце,

Та продай мірку проса,

А за виручене купи

Черевики, бо я боса (польськ.)

31

– Ну, що, продав, мое серце? (польськ.)

РЯТУЙ, БРАТЕ!

Під повстання два ляшки На корчмі гуляють, Цілуються, як брати, Приязнь запивають. Ото собі й запили I поцілувались, Але тілько москалі В корчму увігнались - Один циб через вікно, Другого схопили. Сей, бідняка, i кричить: «Ratuj, bracie mlly!» [32] А той собі до ліска Скілько сили дує, Тілько крикнув сьому раз: «Niech ciе Bog ratuje!» [33]

32

– Рятуй, любий брате! (польськ.)

33

– Хай тебе бог ряту'! (польськ.)

КОЗАЦЬКІ КСЬОНДЗИ

Раз Хмельницький заявив По військові свому, Що хто пана приведе - Дасть по золотому; А хто ксьондза - тому три Обіцявся дати!.. Пішли наші козаки, Давай мудрувати. Тілько пана де діпнуть, Виголять чуприну Та й i кажуть: «Пам’ятай! Гляди, бiciв сину, Як часами тебе наш Спитає Хмельницький, То ти, шельмо, говори, Що ксьондз католицький». То, бувало, приведуть... «А хто ти?» - питає. «А ксьондз!» - каже; то й козак Плату забирає. I такого ж тих ксьондзів За тиждень прибуло, Що i в Римі стілько ix, Майбути, не було!

СМЕРТЬ КОЗАКА

Край Варшави два стовпи, На стовпах дилина, Під стовпами молодий Козак з Чигирина. I найстаршії пани Смерть йому читають. Прочитали - i кати Мотуз натягають. Але козак подививсь На ляхву превражу, Каже: «Стійте-но, пани, Я щось вам іскажу!» Ослабили мотузок, Ляхи поступили, А козак i каже їм: «А то, пани милі, Ви високо не кажіть Мене підіймати, Буде лучче вам мене В спину цілувати!»

KURACJA OD OCZU [34]

Десь там у кляшторі За часу їдного Сповідав законник Ляшка молодого. Ляшок признається, Що звів раз дівчину. Законник питае: «А kiedy z to, synu?» [35] Той йому i каже: «Raz,- каже,- w gaiku Przy szumie strumika, Przy pieniu slowika... Przy swiecie ksiazyca...» [36] А той, бідний, слухав, Далі ухватився Руками за вуха. «Nie mow,- каже,- nie mow, Nie mow, ja cig proszе, Bo ty uzyl, serce, Diabelskich roskoszy!» «To mnie, moj ksiеzuniu, Doktor perswadowal, Zebym tak siе sobie Od oczu kurowal!» [37] А законник бідний Тілько облизався... Далі: «Nie wierz, serce, Nie wierz,- обізвався.- Bo gdyby to pomoc Byla od tej kury, I ja bym juz widzial Dawno przez te mury!» [38]

34

–

Лікування очей (польськ.)

35

– А коли ж це, сину? (польськ.)

36

– Якось у гайочку

Під шум струмочка,

Під спів соловейка,

При світлі місяця... (польськ.)

37

– «Не говори, не говори,

Не говори, прошу тебе,

Бо ти, серце, зазнав

Диявольської насолоди».

«Це мeнi, панотче,

Лікар порадив

Так лікувати очі» (польськ.)

38

– Не вір, мое серце, не вip.

Якби таке лікування

Допомагало,

Я вже давно

Бачив би крізь ці сітни (польськ.)

PRZYWITANIE [39]

Захтіли брацішки Біскупа вітати Та й кажуть їдному Привіт написати. Але той, cipoмa, Хоч бери на муки, I пюра не вміє Узяти у руки. I ходить, сумує, Не вип’е, не ляже, Аж їден брацішок Раз до нього й каже: «Чого так сумуєш? Не журися, брате! Як приїде біскуп - Meнi давай знати!» Приїжджає біскуп, Брацішок до того; А той, як на збитки, Не писав нічого. «Zmiiuj siе, moj bracie! Bo ciе pan Bog skarze!» [40] А той тілько чарку. «Wszystko bеdzie!
– каже.- Ту staniesz do mowy, Ja siаdе w zaciszku, Co ja bеdе mowic, I ty mow, braciszku!» [41] Стає той до мови, А той заховався. Коли чує - шелеп В костьолі піднявся. Та й питає того: «А juz,- каже,- przyszedl?» [42] А той до біскупа: «А juz,- каже,- przyszedl?» Той, бідняка, з серцем, I жалем, i сміхом: «Cicho!», [43]– йому каже, А той собі: «Cicho!» Той тогді озвався: «Jaki ze ty duren!» [44] А той до бiскупа: «Jaki ze ty duren!»

39

– Привітання (польськ.)

40

– Змилосердься, мій брате,

Бо пан бог покарає тебе (польськ.)

41

– Усе буде!

Ти почнеш вітати,

А я сховаюся в куточку,

I що говоритиму,

Ти повторюй, братику! (польськ.)

42

– А вже прийшов? (польськ.)

43

– Тихо! (польськ.)

44

– Який же ти дурень! (польськ.)

RZEPA [45]

Їден іде мазур По ciм боці piчки. Другий, глухий, мазур - По тім боцi piчки. Сей того питає: «Jak siе masz, moj mily?» [46] А той йому каже: «Do rzepy chodzitem!» [47] Сей знову питає: «Jak tarn zona, dzieci?» [48] Той своє провадить: «Swinia zjadla, przeci!» [49] Сей йому i каже: «Pocaluj psa w galy!» [50] А той йому каже: «I ja to myslalem!» [51]

45

– Piпa (польськ.)

46

– Як справи, мій любий? (польськ.)

47

– Я ходив до ріпи (польськ.)

48

– Як там жінка, діти? (польськ.)

49

– Та свиня з’їла! (польськ.)

50

– Поцілуй пса в баньки! (польськ.)

51

– I я це думав! (польськ.)

25 июня

KULBACZKA [52]

Надибає дівку ксьондз Під вечірню пору. Бере її у мішок, Несе до кляштору. Але прелат зупинив. «Со to,- каже,- bracie?» [53] «А kulbaczka,- каже той,- Szanowny prelacie!» «А pojechac mozna, mnie?» «А czemu z nie mozna?» «Nies ze do mnie, bracie moj, Nies, duszo pobozna» [54]

52

– Сідло (польськ.)

53

– «Що то, брате?»

54

– «Сідло,

Шановний прелате!»

«А мені поїхати можна?»

«А чому ж нi?»

«Неси ж до мене, брате мій,

Неси, побожна душе» (польськ.)