Третє Правило Чарівника, або Захисники Пастви
Шрифт:
47
Двері розчинилися, і Верна заплющила очі від яскравого світла. Серце підскочило у неї в грудях. Для Леоми, здається, ще рано. Верна затремтіла від страху, і на очі в неї навернулися сльози в передчутті сьогоднішнього випробування болем.
— Заходь! — Гаркнула Леома комусь, хто був за дверима.
Верна сіла і побачила в дверному отворі худеньку жіночу
— Чому я повинна це робити? — Пролунав знайомий голос. — Я не хочу прибирати в її кімнаті!
Це не входить в мої обов'язки!
— Мені потрібно з нею попрацювати, а тут такий сморід, що того й гляди задихнешся! Так що давай прибери тут трохи, а то я замкну тебе разом з нею, щоб навчити повазі до сестер!
Бурмочучи, жінка увійшла, тягнучи важке відро з мильною водою.
— Та вже, смердота знатна! — Заявила вона. — Вона така ж вонючка, як і всі вони! — Відро опустилося на підлогу. — Мерзенна сестра Тьми!
— Промий тут все з милом, та швидше! У мене мало часу.
Верна розгублено глянула на прибиральницю.
— Міллі…
Міллі плюнула їй в обличчя. Верна не встигла вчасно відвернутися і стерла плювок зі щоки тильною стороною долоні.
— Мерзенна паскуда! Подумати тільки, а я тобі довіряла! Поважала нову аббатису! А ти весь цей час служила Безіменному! Та щоб ти тут згнила! Від тебе один сморід! Сподіваюся, вони…
— Досить! — Гримнула на неї Леома. — Давай прибери тут, а потім можеш позбавити себе від її товариства.
Міллі з огидою хмикнула:
— Постараюся впоратися швидше!
— Нікому з нас не подобається перебувати в одній кімнаті зі злом, але я зобов'язана її допитати, і ти можеш хоч трохи допомогти мені, позбавивши мене від необхідності вдихати цей сморід.
— Так, сестра, я зроблю це для вас, справжньої сестри Світла. — Міллі знову плюнула в бік Верни.
Верна готова була розплакатися від приниження, чуючи від Міллі такі жахливі речі. І всі інші теж думають, як і вона. Отупівши від болю, Верна вже сама сумнівалася — а раптом вони праві? Може, це неправильно — зберігати вірність Річарду? Зрештою, він усього лише людина.
Коли Міллі закінчить з прибиранням, Леома знову почне тортури. Верна почула свій власний безсилий схлип. Леома теж почула його і посміхнулася.
— Вилий цей смердючий нічний горщик, — наказала вона служниці.
Міллі обурено пирхнула:
— Гаразд, тільки підберіть спідниці!
Міллі присунула відро з водою до сінника Вірні, взяла наповнений доверху горщик і, тримаючи на витягнутій руці, винесла його з кімнати.
Коли її кроки затихли в коридорі, Леома заговорила:
— Нічого нового не помічаєш?
— Ні, сестра, — похитала головою Верна.
— Барабани, — сказала Леома. — Вони більше не б'ють.
Тільки
— Знаєш, що це означає?
— Ні, сестра.
— Це означає, що імператор уже близько. Скоро він буде тут. Мабуть, завтра. І він бажає побачити результат нашого маленького експерименту. Сьогодні вночі ти відречешся від Річарда. Твій час вийшов. Подумай про це, поки Міллі тут прибирає.
Бурмочучи під ніс лайку, повернулася Міллі з порожнім горщиком. Поставивши його в дальній кут, вона почала шкребти підлогу, поступово рухаючись в сторону Верни.
Верна, дивлячись на воду, облизала потріскані губи. Наплювати, нехай навіть і мильна. Цікаво, чи встигне вона зробити хоч ковток, перш ніж Леома її зупинить? Навряд чи.
— Не зобов'язана я це робити, — бурчала Міллі досить голосно, щоб її було чути. — Досить і того, що я тепер знову прибираю покої Пророка. А я-то вже зраділа, що більше у нас немає цього божевільного! Пора мені, я бачу, поступитися своєю посадою комусь молодшому. Дивний він хлопець. Всі пророки чокнуті, так я скажу. І цей Уоррен мені подобається не більше, ніж Натан.
Верна мало не розплакалася, почувши ім'я Уоррена. Вона так по ньому нудьгувала!
Як вони з ним поводяться?
— Так, він трошки дивний, — відповіла Леома, вгадавши її невисловлене питання. — Але випробування Рада-Хань швидко приводять його в норму. Я особисто цим займаюся.
Верна відвела погляд. Значить, і його вона катує! Милий Уоррен!
Міллі, підштовхуючи відро коліном, просувалася вперед.
— Нема чого на мене дивитися! Мене від цього трясе, ніби сам Безіменний дивиться на мене!
Верна втупилася в підлогу. Міллі ляпнула ганчірку в воду і занурила глибше, щоб як слід намочити.
— Я скоро закінчу. Шкода, що не так швидко, як мені б хотілося, але скоро. І тоді робіть з цієї зрадницею все, що завгодно. Сподіваюся, ви не будете з нею надто побажливі!
— Вона отримає те, що заслужила, — посміхнулася Леома.
Міллі витягла ганчірку.
— Відмінно! — Вона шльопнула мокрою рукою Верну по стегну. — Забери ноги! Як я можу закінчити прибирання, якщо ти тут розсілася, як пень?
Коли Міллі прибрала руку, Верна відчула біля стегна щось тверде.
— Цей Уоррен теж порядна свиня! Розвів в кімнатах моторошний бруд! Я була там сьогодні, і там смердить майже так само, як тут!
Верна сунула під себе долоні, як би для того, щоб легше було підняти ноги. Пальці намацали щось вузьке і тверде. В першу мить її замутнений розум не міг збагнути, що це, але потім прийшло осяяння.
Дакрил!
У неї перехопило подих; Міллі раптово знову плюнула їй в обличчя. Верна моргнула і відвернулася.