Третє Правило Чарівника, або Захисники Пастви
Шрифт:
Чорна блискавка пробила акуратний отвір в стіні поруч з Річардом.
Мерісса скористалася магією Збитку. У неї колосальна могутність, і вона здатна визначити його місцезнаходження. Вона відчуває його. Тоді чому ж вона промахується?
— Але що набагато гірше, — продовжувала Мерісса, постукуючи тонким пальцем по протягнутому в нижній губі золотому кільцю, — через тебе я повинна служити цій свині Джегану. Ти і уявити собі не можеш, що він зі мною робив! І що змушував робити мене! І все через тебе! Через тебе, Річард Рал! Але я примушу тебе заплатити! Я присягнулася
— А як же Джеган? Він же розсердиться, якщо ти мене вб'єш!
За ним спалахнув вогонь, змусивши перебігти до сусідньої колони.
— Зовсім навпаки! Тепер, коли ти виконав те, що від тебе потрібно, ти більше не потрібний Соноходцю. І в нагороду мені дозволено робити з тобою все, що мені захочеться. А у мене є деякі дуже гарячі бажання.
Річард зрозумів, що так просто йому від неї не відчепитися. Навіть коли він ховається, вона відчуває його своїм Хань.
Річард знову згадав Бердіну. Він хотів уже скинути плащ мрісвіза, але завмер. В плащі Мерісса не може обчислити його своїм Хань. Але магія плаща — та сама сила, що породила мрісвізів.
Келен — полонянка. Мерісса сказала, що біль Келен стане його болем. Він не допустить, щоб Келен завдавали болю. У нього немає вибору.
Річард накинув на голову капюшон і зник.
48
Це останній, як я і обіцяла.
Верна подивилася в очі жінці, яку знала сто п'ятдесят років. У неї щеміло серце. Виявляється, знати-то знала, тільки недостатньо добре. Багатьох вона знала недостатньо добре.
— Що потрібно Джегану у Палаці Пророків?
— У нього немає іншої магії, крім магії Соноходця. У всьому іншому він — звичайна людина. — Голос Леоми здригнувся, але вона впоралася з собою. — І для того, щоб домогтися свого, він використовує інших, особливо тих, хто наділений даром. Він збирається скористатися нашими знаннями, щоб розібратися в розгалуження пророцтв і знайти ті, які приведуть його до перемоги. А потім зробити необхідну корекцію, щоб направити пророцтва в потрібне русло. Він — дуже терплячий чоловік. Йому знадобилося п'ятнадцять років, щоб завоювати Старий світ, і при цьому він постійно удосконалював свої здібності, проникаючи в чужі розуми і збираючи необхідні відомості. Він не тільки збирається скористатися бібліотекою Палацу, але і зробити Палац пророків своєю резиденцією. Він знає про чари часу та спеціально надіслав сюди своїх людей, щоб переконатися, що вони діють на простих смертних без побічних ефектів. Він має намір жити тут і за допомогою пророцтв керувати звідси завоюванням усього світу. Ніколи жоден з правителів не був так близько до влади над світом і, по суті, до безсмертя.
— Що ще ти можеш мені розповісти?
Леома заломила руки.
— Нічого. Я розповіла все. Відпусти мене, Верна!
— Поцілуй перстень і попроси у Творця прощення!
— Що?!
— Відречися від Володаря. Це твоя єдина надія, Леома.
— Я не можу цього зробити, Верна, — похитала головою Леома.
У
Верна тихо прослизнула по коридору до кімнати, де тримали сестру Симону.
Щаслива, що знову може володіти своїм Хань, вона зняла щит. Щоб не налякати в'язня. Верна тихенько постукала в двері, а ввійшовши всередину, почула, як Симона забилася в дальній кут.
— Симона, це я, Верна. Не бійся, люба!
— Він іде! Він іде! — Зойкнула Симона. Верна запалила на долоні маленький вогник.
— Я знаю. Ти не божевільна, сестра Сімона. Він дійсно йде.
— Ми повинні втікати! — Закричала Симона. — О, будь ласка! Ми повинні зникнути до того, як він з'явиться! Він приходить в мої сни і дражнить мене. Я дуже боюся!
Вона поцілувала кільце на пальці.
Верна обняла її.
— Симона, слухай мене уважно! Є спосіб врятувати тебе від Соноходця. Я можу зробити так, що ти будеш у безпеці. І ми зможемо звідси втекти.
Симона завмерла.
— Ти мені віриш?
— Так. Я знаю, що ти говориш правду. Але й ти повинна повірити, що я знаю магію, яка захистить тебе від Соноходця.
Симона витерла сльози з брудних щік.
— Це дійсно можливо? Але як?
— Ти пам'ятаєш Річарда? Юнака, якого я привезла?
Симона, посміхнувшись, кивнула і влаштувалася зручніше в обіймах Верни.
— Хто здатний забути Річарда? Чудо і суще покарання в одній упаковці!
— Тоді слухай. Крім чарівного дару, Річард володіє магією, успадкованою ним від предків, які боролися з першими Соноходцями. Ця магія захищає не тільки його, а й тих, хто поклянеться йому у вірності, хто повністю йому відданий. Саме для того, щоб боротися зі Соноходцями, були створені ці чари.
— Цього не може бути! — Очі Сімони округлилися. — Щоб звичайна відданість була здатна протистояти магії!
— Леома тримала мене під замком тут же, у сусідній палаті. Вона вдягла на мене Рада-Хань і вдалася до випробування болем, щоб зломити мою волю і змусити відректися від Річарда. Вона сказала, що Соноходець бажає прийти до мене в моїх снах, але моя вірність Річарду не дозволяє йому це зробити. Це діє, Симона. Не знаю, яким чином, але діє! Я захищена від Соноходця. І ти теж можеш захиститися від нього.
Сестра Симона відкинула з чола сиві пасма.
— Верна, я не з'їхала з глузду! Я хочу звільнитися від ошийника! Я хочу втекти від Соноходця. Що я повинна зробити?
Верна обняла її міцніше.
— Ти нам допоможеш? Допоможеш іншим сестрам Світла сховатися?
Симона піднесла кільце до потрісканих губ.
— Клянуся Творцем!
— Тоді присягни у вірності Річарду. І тебе зв'яжуть з ним узи.
Симона, відсунули, опустилася на коліна і ткнулася лобом в підлогу.
— Клянуся у вірності Річарду! Я життям йому клянусь в надії, що Творець захистить мене в іншому світі.
Верна підняла Симону і, поклавши руки на її ошийник, направила на нього потік свого Хань. Метал одразу тріснув.