Третє Правило Чарівника, або Захисники Пастви
Шрифт:
— Будь ласка, Вальдор, попроси Холлі піти. Не варто дозволяти дівчинці бачити, як ти когось вбиваєш.
Вальдор повернулась:
— Ти ж хочеш подивитися, правда, дитинко?
Холлі проковтнув.
— Ні, бабусю. Вона ніколи не хотіла нас образити.
— Я ж тобі сказала, що вона образила мене.
— Я принесла його сюди, щоб ти йому допомогла, — вказала Холлі на чарівника.
— Ну ні! Не можу. Йому теж доведеться померти.
— А він чим тебе образив?
— Не хочеш дивитися — йди! Жаліти не буду. — Холлі ласкаво погладила старого по плечу і вибігла з кімнати.
Вальдор знову обернулася до Енн. Притиснувши ніж до її щоки трохи нижче ока, вона запитала:
— Може, спершу вирізати тобі очі? Енн заплющила очі.
— Ні! — Вальдор вколола їй підборіддя. — Не закривай очі! Ти повинна бачити! Якщо ти їх зараз же не відкриєш, я виріжу їх негайно!
Енн відкрила очі. Закусивши губу, вона дивилася, як Вальдор заносить ніж над її грудьми.
— Нарешті! — Прошипіла чаклунка. — Я помщуся!
Раптово вона завмерла, потім сіпнулася, і з грудей її зявився кінчик меча. Очі Вальдор широко відчинилися, з горла вирвався хрип, і ніж випав у неї з руки.
Впершись ногою їй в спину, Натан витягнув меч. Тіло Вальдор звалилося на кам'яну підлогу.
Енн полегшено застогнала, відчувши, що магічні узи більше не тримають її.
Натан похмуро подивився на розпластану на столі Енн.
— Ну що за дурна баба? — Прошепотів він. — Як ти дозволила створити з собою таке?!
Він нахилився і обійняв її. Притулившись до Натана, Енн схлипувала, як дитина. В його обіймах було так затишно, що їй здавалося, ніби сам Творець притискає її до своїх грудей.
Коли Натан відсунувся, Енн побачила, що його куртка вся в крові. В її крові.
— Звільни мій Хань і лягай. Подивимося, чи вдасться мені привести в порядок це криваве місиво. Енн відштовхнула його.
— Ні. Спочатку я повинна зробити те, чого прийшла. Ось він, — вказала вона. Чарівник, який нам потрібен.
— Це не може почекати? Енн стерла з лиця кров і сльози.
— Натан, я майже здійснила це мерзенне пророцтво. Дай мені закінчити.
Будь ласка.
Зітхнувши від відрази Натан дістав з сумки на поясі Рада-Хань. Енн зісковзнула зі столу, і він простягнув їй нашийник. Коли її ноги торкнулися підлоги, пекучий біль пронизав аббатису до самих кісток. Підхопивши її сильною рукою, Натан допоміг їй опуститися на коліна біля байдужого чарівника.
— Допоможи, Натан. Відкрий його. Вона переламала мені всі пальці.
Тремтячими руками Енн наділа Рада-Хань на шию чарівникові і долонями примудрилася його застебнути. Пророцтво здійснилося.
— Бабуся померла? —
Енн відкинулася на п'яти.
— Так, моє дороге дитя. Прости. — Вона простягнула дівчинці руку. — А чи не хочеш ти подивитися, як лікують, а не калічать?
Холлі ласкаво взяла її руку і подивилася на лежачого на підлозі чарівника. А він? Його ти теж вилікуєш? — Так, Холлі, і його теж.
— Я для того його сюди і притягла. Щоб його вилікували. А не вбивали.
Бабуся іноді допомагала людям. Вона не завжди бувала злою.
— Я знаю, — зітхнула Енн.
По щоці дівчинки скотилася сльоза.
— Що ж тепер зі мною буде? — Прошепотіла вона.
Енн посміхнулася крізь сльози.
— Я — Аннеліна Алдуррен, аббатиса сестер Світла, і є нею вже дуже давно. Я бачила багато володіючих даром дівчаток — таких як ти і навчала їх, щоб вони стали прекрасними чарівницями, які вміють зціляти і допомагати людям. І я буду щаслива, якщо ти підеш з нами.
Холлі кивнула. Її личко освітилося посмішкою.
— Бабуся про мене дбала, але з іншими вона іноді бувала жорстокою. В основному з тими, хто хотів нас образити або мучити. Але ти ніколи нас не ображала. Вона поступила погано, заподіявши тобі біль. Мені шкода, що вона не була добрішою. І мені дуже шкода, що вона померла від того, що була злою.
— Мені теж. — Енн поцілувала долоньку дівчинки. — Мені теж.
Холлі глянула на неї блакитними очима, величезними, як у ляльки.
— У мене є дар, — сказала вона. — Ти навчиш мене, як ним лікувати?
— Для мене це буде велика честь.
Натан підняв меч і театральним жестом зacунув його в піхви.
— Ти сама коли збираєшся лікуватися? Чи бажаєш стекти кров'ю, щоб перевірити, чи вмію я воскрешати?
Енн піднялася на ноги і скривилася від болю.
— Вилікуй мене, мій рятівник!
— Тоді дай мені доступ до моєї сили, жінко, — хмикнув він. — Я не можу лікувати мечем.
Енн, закривши очі, підняла руку.
— Готово!
— Я знаю, що готово, — знову хмикнув Натан. Я, знаєш, це відчуваю.
— Допоможи мені дістатися до столу, Натан. Пророк підняв Енн на руки і відніс на стіл. Холлі не відпускала її руки.
Натан подивився на лежачого чарівника.
— Що ж, нарешті він потрапив тобі в руки. Наскільки мені відомо, такий чарівник ніколи ще не носив нашийника. — Проникливі сині очі подивилися на Енн. — Ну а тепер, коли в тебе в руках Чарівник першого рангу, починається найдурніша частина твого божевільного плану.
Енн зітхнула. Під руками Натана біль почала заспокоюватися.