Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах
Шрифт:
тини: «Веснянки» (1905), «Гуцулка з дитиною» (1912), «Пралі»
(1933) та інші. Написав портрети І.Франка і В.Стефаника (обидва
у 1897), М.Лисинка і Лесі Українки (обидва у 1900) та інших. Ав-
тор багатьох літературно- і художньо-критичних статей.
168Манастирський Антон Іванович (1878-1969)
— українсь-
кий живописець. У 1895-1899 роках навчався у Львівській худож-
ньо-промисловій школі, у 1900-1905 роках —
демії художеств. Його відомі твори: «Катерина» (1913), «Ярмарок
у селі Ділятині» (1914), «Запорожець» (1932), «У таборі Кармелю-
ка» (1950) та інші.
169Станіславський Ян Гжегож (1860-1907) — польський жи-
вописець. Навчався у Варшавській рисувальній школі, у Шко-
лі образотворчих мистецтв в Кракові (1883-1885) та в Парижі у
Каролюс-Дюрана (1885-1888). З 1897 року викладав в Краківсь-
кій академії художеств. Серед його учнів — українські художни-
ки І.Труш, О.Новаківський, М.Бурачек. Часто приїздив в Украї-
ну, якій присвятив чимало творів: «Український козак» (1885),
«Соняшники» і «Вечеря» (90-і роки), «Дніпро під Києвом» (1905),
«Михайлівський собор в Києві», «Біла Церква», «Дерева». У 1957
році в Києві відбулася виставка творів Яна Станіславського.
170Новаківський Олекса Харлампійович
(1872-1935) —
український живописець. Початкову художню освіту одержав
в Одесі у Ф.Клименка. У 1892-1900 роках навчався в Краківсь-
кій академії художеств у Л.Вичулковського. З 1913 року працю-
вав у Львові, де у 1913 році заснував художню школу. Його відомі
твори: «Діти» (1905), «Коляда» (1907-1910), «Весна» (1909), «Ав-
топортрет» (1911), панно «Народне мистецтво» і «Наука» (обидва
у 1915-1916), «Революціонерка» (1924), «Довбуш» (1931), «Гуцул-
ка» (1935), натюрморти, пейзажі.
171Куїнджі Архип Іванович (1841-1910) — український і російський
живописець-пейзажист,
педагог,
професор
(1892),
дійс-
ний член Петербурзької академії художеств (1893). Живопису
навчався самостійно, певний час навчався в майстерні І.Айва-
615
зовського у Феодосії і в Петербурзькій академії художеств (1868).
З 1875 року член Товариства передвижників. У 1909 році засну-
вав в Петербурзі Товариство художників, яке пізніше назвали
його ім'ям, воно існувало до 1937 року. Твори на українську тему:
«Степ» (1875), «Чумацький тракт» (1875),
«Вечір в Україні» (1878), «Березовий гай» (1879), «Місячна ніч на
Дніпрі» (1880, 1882), «Захід сонця в степу» (близько 1900), «Нічна»
(1905-1908) та інші.
172Матісс Анрі Еміль Бенуа (1869-1954)
— французький
живописець, графік і скульптор. Навчався в академії Жульє-
на в Парижі (з 1891), в Школі декоративних мистецтв (з 1893) і
Школі образотворчих мистецтв
(1895-1899).
Творчість Матісса
відчула вплив П.Ґоґена. На початку XX століття він став ліде-
ром фовістів, які виступали проти художніх традицій у мистецтві
ХІХ століття. У картинах фовістів зображення людей і природи
набуло спрощеного, умовного декоративно-площинного
характе-
ру. Його відомі твори: «Дама в зеленому» (1909), «Танок» і «Му-
зика» (обидва у 1910), «Родинний портрет», «Золоті риби» (1911),
серія «Одаліски» (20-і роки). З другої половини 10-х років на твор-
чості Матісса помітно позначився вплив кубізму, який намагався
звести художній образ до комбінації геометричних тіл або фігур
(«Урок музики», 1916-1917). Автор ілюстрацій до книг. Картини
Матісса зберігаються в різних музеях світу.
173Дені Моріс (1870-1943)
— французький живописець. На-
вчався в академії Жульєна і Школі образотворчих мистецтв в
Парижі. Творчість Дені близька до символізму. Малював карти-
ни на релігійні та міфологічні теми. Автор картини «Марфа і Ма-
рія» (1896), 11 панно «Історія Псіхеї» (1908-1909), портретів, пей-
зажів.
174Ґоґен Поль Ежен Анрі (1848-1903) — французький живо-
писець. У 60-70-х роках був моряком, пізніше — біржовим ма-
клером. З 1883 року присвятив своє життя мистецтву. У 1886-
1891 роках працював в Бретані, Арлі, на острові Мартініка, з
1891 року — переважно на острові Таїті. Ранній період творчо-
616
сті пов'язаний з імпресіонізмом, зрілий — із символізмом. Найві-
доміші полотна створені в Океанії: «А, ти ревнуєш?» (1892), «Та-
їтянські пасторалі» , «Жінка, яка тримає плід» (обидва у 1893)
та інші. Творчість Ґоґена мала великий вплив на мистецтво 1-ї
чверті XX століття. Ґоґен працював також в галузі скульптури,
графіки і кераміки.
175Символізм — напрямок у європейській літературі і ми-
стецтві кінця ХІХ — початку XX століття. У реалістичному обра-